НАЛИВАЙКО ДЕМ’ЯН (р. нар. невід. – 1627, Острог) – поет, перекладач, один із визначних діячів Острозького культурно-освітнього центру.
Брат відомого козацького ватажка Северина Наливайка. За свідченням деяких джерел, змалечку жив у містечку Гусятині в Західній Україні. Батько був ремісником-кушнірем, якого вбито за конфлікти з католицьким духовенством. Від нього юнак успадкував і любов до рідної землі, і ненависть до польсько-шляхетських поневолювачів. Д. Наливайко навчався в Острозькій школі, до Острога переїхала і його родина після
За деякими документами, був священиком Миколаївської церкви в Острозі, співробітничав з українським друкарем І. Федоровим, брав участі, у діяльності Острозької академії. Активний противник унії, брав участь у діяльності Брестського антикатолицького Собору 1596 р. Водночас активно співробітничав з Острозькою та Дерманською друкарнями, перекладав і редагував багато видань.
На думку Я. Ісаєвича, Д. Наливайко написав “Лямент дому Острозьких” (1604), який є цікавою пам’яткою раннього українського літературного бароко. Особливий інтерес становить книга “Ліки на опалий умисел людський”
Автор розробляв мотиви швидкоплинності людського існування, високо підносив особисту гідність людини. Традиції Д. Наливайка були продовжені іншими тогочасними українськими поетами.
Літ.: Українська поезія XVII століття (перша половина): Антологія. К., 1988; Мицько І. 3. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576 – 1636). К., 1990; Філософія Відродження на Україні. К., 1990; Возняк М. С. Історія української літератури: У 2 кн.
Л., 1992. Кн. 1.
О. Хоменко