Повість-казка німецького письменника-романтиста Гофмана може підняти перед читачами досить багато різноманітних проблем. Варто розуміти, що сприйняття цих проблем від читача до читача може відрізнятися, оскільки сам твір є досить абстрактним, автор далеко не завжди дає хоча б завуальовані відповіді або натяки на деякі підняті ним теми. Втім, особисто для мене деякі проблеми і питання цієї повісті-казки після прочитання стали добре зрозумілими.
Перша проблема, на яку я звернув увагу, це незаслужене використання чужих благ деякими людьми
Підтвердженням мого правильного розумінь цієї проблеми служить те, що сам автор твору Гофман трудився в суді і міг вдосталь надивитися на різних порушників або може навіть злочинців, які йшли від покарання завдяки лише одним хорошим зв’язкам або чиїйсь фінансовій допомозі.
Другою і теж досить суттєвою проблемою, зображеної Гофманом у його повісті і зрозумілою мені, є проблема остаточного торжества справедливості. Рано чи пізно будь-яка людина, як той Цахес у творі, яка не має талантів, але дивним чином добивається успіху, стане жертвою своєї попередньої прудкості. Так чи інакше, все стає на свої місця.
Неможливо не бути, а здаватися аж надто довго. Будь-яка брехня, фантазія чи омана, притаманна людям, рано чи пізно розвіюється. Людина може приховувати свою справжню сутність, користуватися чиєюсь прихильністю, але якщо вона дійсно безталанна і нічого серйозного собою не представляє, настане момент, коли оточуючі зрозуміють це. І вже тоді цій людині не минути лиха.