В “Енеїді” Котляревський талановито відтворив побут різних верств суспільства. У творі зустрічаються описи: вечорниць, похорону, поминок, ворожінь, танців, ігор, у які грали троянці (панаса, журавля, хрещика, хлюста, дудочки, в пари, у візка, у ворона та ін.). Поет надзвичайно докладно також описує звичаї, повір’я, одяг, їжу.
Цей твір є своєрідною енциклопедією народного побуту XVIII століття. Описи в поемі надзвичайно цікаві, хоча й детальні (наприклад, опис чоловічого та жіночого вбрання). Еней: Штави і пару чобіток; Сорочку і каптан з китайки,
Висловити громадську серйозність “Енеїди” поету не перешкодив навіть бурлеск – рядки, сповнені патріотизмом і гордістю за героїчне минуле українського народу, за козацво, поет прославляє Максима Залізняка (ватажка селянського повстання проти польських панів у XVIII ст.). Він оспівує запорожців, участь
Образи троянців також допомагають розкрити в поемі тему патріотизму українського козацтва. На початку поеми троянці постають гульвісами, які тільки те й роблять, що п’ють горілку, ходять по вечорницях та залицяються – до жінок і дівчат: Щодень було у них похмілля; Пилась горілка, як вода; Щодень бенкети, мов весілля. Всі п’яні, хоч посунь куда.
*** Пили, і грали, женихались, Ніхто без діла не сидів. Але у п’ятій та шостій частинах поеми троянці стають геть інакшими, з гульвіс вони перетворюються на хоробрих, дисциплінованих воїнів, готових до останнього захищати Батьківщину, на полі бою вони справжні лицарі. У цих частинах поеми автор немовби милується своїми героями – козаками.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)