1. Балу стає на захист Людського дитинчати. (На Скелі Рад вирішувалася доля Мауглі. Треба було підтримати Батька Вовка і не віддати Шер-Ханові дитинчати. Бату взявся його навчати.)
2. Балу навчає Мауглі усіх Законів лісу й води. (Мауглі стомлювався, але Балу був невблаганним. Він і Багірі пояснював, що краще він, люблячий матюка, наставить йому синців. Бату знав, що хлопець виживе у Джунглях тільки тоді, коли запам’ятає Владичні Слова Джунглів.)
3. Балу застерігає Мауглі від спілкування з Мавпячим Племенем. (Ведмідь пояснював своєму вихованцю,
4. Балу вирішив звернутися по допомогу до кам’яного пітона Каа. (Балу згадав, що Бандар-Логи бояться Каа, що вони тремтять, навіть почувши його ім’я.)
5. Останні поради сліпого старого Балу перед прощанням назавжди. (Після боротьби з рудими собаками Мауглі вирішив повернутися до людей. Непросто дається ііому це рішення. Балу розуміє, що діється з його улюбленцем. Хоча йому боляче розлучатися з Мауглі, він нагадує слова Акели, що Мауглі сам прожене себе до Людської Зграї. Потім промовляє зворушливі слова, які Мауглі запам’ятає на все життя: “…іди своїм власним слідом…
Та коли тобі буде потрібна лапа, зуб, око або слово, що хутко переноситься вночі, пам’ятай. Повелителю лісових гущавин, – Джунглі з’являться на твій поклик”.)