Людина врешті-решт повертається до Людини. Твір за казкою “Мауглі”

Кам’яний пітон Каа не любив, коли хтось бачив, як він змінює шкіру. В такі дні він ховався від мешканців Джунглів. Так, нелегко великому пітону змінити шкіру. У подібній ситуації ніби опинився і сам Мауглі.

Тільки йому належало змінити не убрання, а спосіб життя. На Мауглі чекало повернення до Людей. “Людина врешті-решт повертається до Людини, навіть коли Джунглі її не виганяють”, – сказав Каа. А Балу додав: “…Іди своїм власним слідом, роби собі лігво зі створіннями своєї крові, зграї і племені…” Ніхто не виганяв Мауглі

із Джунглів. Але його дійсно покликав до людей голос крові.

Прощання було зворушливе. Зорі згасли, настав світанок, ніби звичайний лісовий світанок, але надзвичайний для тих, хто проводжав Мауглі: постарілої пантери Багіри, ведмедя Балу, що став захекуватися, кам’яного пітона Каа. Багіра, щоб стримати сльози, побігла геть з місця прощання, але наостанок крикнула двічі: “Пам’ятай, Багіра любила тебе!” Плакав і Мауглі, навіть не плакав, а ридав, “притиснувшись головою до грудей сліпого ведмедя і обнявши рукою його шию”.

Мауглі повертався до людей. Одного разу він вже долав цей шлях. Це трапилося після

сварки зі Зграєю, де він виховувався. Тоді Мауглі сидів на порозі людської оселі.

Він був голодний. До нього вийшов чоловік, і хлопець знаками показав, що хоче їсти. А потім вийшла жінка. В той час біля Мауглі уже зібралась ціла юрба. Жінка, пильно вдивившись в обличчя Мауглі, врешті-решт промовила: “Очі в нього точнісінько такі, як в мого хлопчика”.

Вона мала на увазі свого сина, якого багато років тому викрав Шер-Хан. Трохи згодом вона зрозуміла, що перед нею був саме їх син. Оселившись у них в хаті, він три місяці нікуди не виходив, вивчав побут, життя людей, його дивував одяг, гроші – він відкривав для себе світ Людського спілкування.

Але Мауглі повернувся у Джунглі. Він виконав свою клятву, яку дав Зграї: він розправився з Шер-Ханом і на доказ перемоги приніс шкуру тигра. “Людська Зграя і Вовча Зграя прогнали мене, – сказав Мауглі. – Тепер я полюватиму в Джунглях сам”. Мауглі врятував Мессуа та її чоловіка. Ті пішли, а Мауглі наказав Матері Вовчиці, щоб йшла за ними, сповіщала Джунглям, що цих двох не можна чіпати.

Минуло багато часу відтоді, як Мауглі врятував мати і її чоловіка. Багато було і радісних, і сумних подій у житті і матері, і самого хлопця. Але, як сказав Балу, голос крові пересилить усе, і рано чи пізно доведеться-таки Мауглі жити серед подібних собі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Людина врешті-решт повертається до Людини. Твір за казкою “Мауглі”