У житті занадто багато ситуацій, коли людина стикається з необхідністю дуже непростого вибору. З одного боку, людина далеко не завжди розбирається у всіх життєвих проблемах, щоб розуміти, що вибрати. З іншого боку, кожен боїться зробити неправильний вибір, оскільки через це він може нашкодити собі і всім оточуючим. Саме для таких випадків людині необхідні життєві орієнтири.
Орієнтири – це головні цілі людини, її керівні принципи, відповідно до яких вона приймає ті чи інші рішення. Дуже важливо мати орієнтири, адже без них життя практично
Всього у мене кілька таких принципів, які можна вважати орієнтирами. Найголовніший з них – не брехати самому собі. Нерідко можна помітити, як люди відмовляються визнавати правду і очевидні істини, обманюється, щоб поліпшити власний настрій.
Приклади цього настільки рясні і різноманітні, що називати їх практично не має сенсу. Особисто я розумію шкідливість самообману, а тому повністю від нього відмовляюся. Мій перший життєвий орієнтир – завжди визнавати правду. З цим пов’язаний і мій другий життєвий орієнтир – я не обманюю оточуючих.
Брехня
Тим не менш, це регулярно відбувається. Щоб звести ці негативні прояви до мінімуму, я починаю з себе і веду себе виключно порядно. Третій мій життєвий орієнтир – нетерпимість до злочинців, лиходіїв і непорядних людей.
Кожен, хто скоює злочини або поводиться непорядно, повинен бути покараний. Я не шукаю нікому виправдань, не хочу покращувати долю тих, хто дозволив собі піти проти закону і проти моралі. Всі злочинці й аморальні люди повинні бути покарані за свої вчинки.
Для різних людей орієнтири виконують різну функцію. Хтось завдяки орієнтирам хоче поліпшити своє життя, хтось хоче задобрити Бога і спокутувати гріхи. Я ж, визначаючи свої орієнтири, керуюся не особистою користю, а суспільною користю. Я хочу, щоб наше суспільство було чистішим, справедливішим і прозорішим.
Щоб люди в зв’язку з цим жили краще. Саме через це я створюю собі орієнтири і слідую ім.