ЯНКА КУПАЛА
МОЯ НАУКА
Не дав мені Бог книжну мудрість вивчати
Мій батько й не бачив розкошів таких.
Слова білоруські дала мені мати,
Пісні білоруські вивчав я без книг.
На самій зорі моїх днів невеселих
Мене білоруська ростила земля,
І я прислухався до гомону в селах
І пильно вдивлявся у рідні поля.
І душу красоти землі окриляли,
Під небо блакитне злітала вона,
Веселки її променисті купали,
І стала душа як веселка – весна.
Сп’яніла від чарів, від пісні сп’яніла,
Як сон заворожений
Про весни майбутні вона говорила,
І вільно в ній лився немовчний мій спів.
І річка бурхлива, і млин гомінливий
Розмірним, розгонистим шумом води
Мені навівали співучі мотиви,
У віршах рівняли музичні склади.
Над шляхом широким дерева тінисті,
Гусені ключі, що у вирій плили,
Родили у серці гармонії чисті
І злагоду ніжну у пісню лили.
І поле, що манить зеленим простором,
І сонцем залита ясна сіножать
Квітчали пісні мої ніжним узором,
Навчали слова у вінок заплітають.
Від шепоту нив у пшеничнім колоссі,
Від шелесту листя на груші старій
Музичне
І скарги нещасних лунали у ній.
Шум пралісу – бору своїми казками
Шептав про скорботу, про смуток життя
І в серці моїм озивався піснями,
І думи заснулі будив з небуття.
А сонце, що вічними іскрами сяє,
Небесним мене огрівало теплом,
А вітер, що трави в лугах нахиляє,
Давав мені крила, щоб линуть орлом.
Коса, і сокира, і ціп малобитний
Навіяли силу могутню мені,
У спеках, в морозах зріс гарт непохитний,
І громом, і з дзвоном озвались пісні.
Без іншої зріс я науки і школи,
Шукав у пітьмі і знайшов я свій дар,
І ллється мій голос, широкий, як поле,
І я білоруської пісні владар.
З білоруської переклав Максим Рильський.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)