ЯНКА КУПАЛА
(1882 – 1942)
Янка Купала (Іван Домінікович Луцевич) народився в сім’ї дрібного орендаря з безземельних селян у фільварку В’язанка Віленської губернії (зараз Мінська обл.). У сім років хлопчик пішов до народної школи. Коли родина перебралася до Мінська, де батько став міським візником, Янка Купала трохи відвідував приватну школу, навіть готувався вступити до реального учи-лища. Але батьки змушені були повернутися до села, і хлопця “пустили по господарству”.
Хлопчик багато читав, любив музику.
Вірші почав складати
Там і побачила світ “Жалійка” – перша збірка його віршів.
Поетична творчість Янки Купали була тісно пов’язана з життям народу, білоруським фольклором, рідною природою, мудрістю казки, народнопісенною образністю і символікою. Впливали на творчість Купали й улюблені його поети. Так, чільне місце в творчості Купали
Білоруський поет уперше почув Шевченкове слово з уст народних співців – дударів ще дитиною. Пізніше сам познайомився з “Кобзарем”, полюбив його на все життя, писав про Шевченка і перекладав його вірші білоруською мовою.
У 1932 р. за редакцією Янки Купали та Якуба Коласа вийшов повний переклад “Кобзаря” білоруською мовою. До 125-річчя від дня народження безсмертного співця України Янка Купала створив одну з своїх кращих поем “Тарасова доля”. У ній поет з сумом зазначає, що його доля дуже схожа на Шевченкову:
Народився на світ білий
І Тарас у путах,
А не легко, ой братове,
Змалу бути закутим!
Я так само чорні пута
Ніс при государі,
Спопелив би ту годину,
Якби міг, в пожарі!
(Переклад Максима Рильського)