Усі ми з дитинства мріємо кимось стати: чи то космонавтом, чи то естрадною зіркою, чи то більш просто – агрономом або бухгалтером. Після закінчення школи перед нами відкривається безліч доріг. Це і технікуми, і інститути, і університети. Та не проста річ – вибрати якусь професію з більш ніж двох тисяч існуючих.
Дехто наслідує приклад батьків, інші ж не можуть вирішити і після закінчення школи.
Мені здається, дуже важливо не зрадити своїй мрії, і тоді будь-яка робота буде і легкою, і радісною. Я свій вибір зробив уже давно. Я з дитинства
Учитель несе людям не тільки знання, він несе ще доброту і правду.
Учитель, мені здається, бачить людей наскрізь, Люди цієї професії оцінюють відразу, хто чого вартий. Це тому, що вони працюють із людьми усе своє життя і можуть по одному слову здогадатися, хто стоїть перед ними. Учителі – дуже принципові люди.
Вони повинні жити так, як навчають, відкрито і чесно, адже на них дивляться всі.
Ми всі отримуємо “путівку в життя” від них, І неможливо відокремити спеціальність учителя від спеціальності вихователя. Мені здається,
Вони своїм прикладом, своїми принципами, своїм життям показують, як жити.
Але учитель – це не тільки відповідальна, але й дуже нервова робота, Скільки терпіння і такту треба мати, щоб примусити юних непослухів слухати себе, щоб у їх головах відклалось уявлення про предмет! Мої батьки теж учителі, і про їх труд я знаю не з чужих слів.
Мене не лякає відповідальність професії. І тому після закінчення школи я буду вступати до інституту на філологічний факультет. Я впевнений, що моя мрія здійсниться,
(2 votes, average: 5.00 out of 5)