Оксана Михайлічко Жінка-море Я жінка-море: Буваю різна – Часами лагіда та ніжна, А інколи, – яка ж неспокійна!
Але так хочу в одночас Для Тебе бути Сильна і покірна…… Моя мрія Хочу бути для тебе криницею,
Кристально чистою водицею, Зеленою ялинкою, Гарною українкою, Калинкою, що цвіте при дорозі, Бузком, що чарує при дорозі,
Радістю і смутком, Важливим в житті здобутком, Другом і коханою, І завжди жаданою! Мамі Пролетіла птахом
Молодість моя. На порозі хати Зрілість золота.
Тільки ти Як завжди молода,- Моя мати!
Ніжна
Руками всі тривоги, Мов ті хвилі, Розійдуться
Всі мої невзгоди; Та нема тебе Давно зі мною, Але серце, думка
Лине за тобою! Ми зустрілися знов….. Ти прийшов – Вже не чекалось, Не надіялось, не кохалось.
Звідки знаєш мене ти так добре? Певно в іншому стрічались, Разом мріяли, жили, кохались. Плину часу пройшов….
Яке щастя ми зустрілися знов….. Про що співають наші пісні Одна пісня співає: Все минає,
Вічного кохання немає. Одна любов в житті – Це казка, так не буває! А друга їй відповідає: Інколи одна зустріч
Все в житті
А третя розкаже, про щось сокровене. Неважо де Ти, важливо є Ти! Прийди – приголублю, вернись – зацілую, І море щастя в житті подарую!
Суєта-суєт Життя моє не зупинити, – Немаю часу бо спішу…. Та мушу інколи спинитись, Осмислить, як же я живу?
Робота, дім – все по спіралі, В круговороті суєти, А де гармонія?
Немає?! Немає часу, немає з ким?…….. Ангел Де мій ангел синьоокий, Що приносить мені спокій?
Ти навчив мене любити – Зелений чай з жасмином пити. Краплинка щастя Побудь зі мною ще хвилинку! Я дам тобі щастя краплинку!
Нічого не буду питати, Кохати і ще раз кохати, А потім в небо злітати – Для тебе зірочкою стати! А що тобі подарувати?
– квіти в полі? – чайки в морі? – просто зорі? А може серце своє,
Що вміє чекати, Тебе одного лишень Так щиро кохати? Кольори моєї радості
Серед тисячі сірих облич Мені світить сонце – Ти ж поруч стоїш! Ти велика радість моя,
Така як небо голуба, Така як квіти лиш у травні, Як поцілунок! Ось яка!
Що зігріє моє серце Холодний лютий за вікном, Проте душа цвіте весною,
Хоч ти пішов….. Хоч іншу вже знайшов. Твоя усмішка є зі мною… Усмішка твоя Липень – чарівна пора!
Я їду додому, Але не сумна. Зі мною очі твої волошкові,
Усмішка твоя чарівна, Яка ти прекрасна, любове моя! Діалог з собою Кажуть: ти мусиш бути сильна.
А де ти? Ти прийдеш? Ти мені допоможеш? Кажуть: ти мусиш бути розумна. А хто ти, мій строгий вчитель?
Кажуть: ти мусиш бути терпляча, А де твої руки сильні? Кажуть: ти мусиш жити, любити! Я знаю! Тому я шукаю,
Тому я чекаю, Тому я так часто страждаю!