Міфологічна школа

Міфологічна школа – напрям у фольклористиці та літературоз-навстві німецьких романтиків (початок XIX ст.), спирався на естетику Ф.-В.-Й. Шеллінга та братів А. і Ф. Шлегелів, які обстоювали думку про міф як необхідну умову мистецтва, ядро поезії. Філософські основи М. ш. доконечно оформилися після видання “Німецької міфології” братів Я. та В. Грімм, що сприяло усвідомленню сутності “народної душі” не тільки греків чи римлян, а й іранців, кельтів, германців, слов’ян. М. ш. швидко поширилась у багатьох європейських країнах, спонукавши

до осмислення проблеми народності мистецтва, менталітету, щоправда, в романтичному обарвленні.

В Україні зазнали її впливу представники Харківської школи романтиків, стимульовані до пошуків національних першоджерел поезії (І. Срезневський, М. Костомаров, А. Метлинський та ін.). М. ш. розвивалася двома напрямами: етимологічним (лінгвістична реконструкція міфу за допомогою “палеолітичної” методологи) та демонологічним (порівняння схожих за змістом міфів). Представники першого напряму А. Кун, М. Мюллер, Ф. Буслаев та ін., другого – В. Шварц, О. Афанасьев. Досвідом М. ш. користувався О. Потебня.

Згодом методологія М. ш. була відхилена.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Міфологічна школа