Відомий вислів “мета виправдовує засоби” використовувався багатьма філософами і громадськими діячами, вперше ж його вжив Ніколо Макіавеллі. Суть цієї фрази зводиться до того, що в деяких випадках дозволяється робити багато чого або навіть все, якщо в кінцевому підсумку це призведе до успіху.
Деякі аспекти цього висловлювання були проаналізовані і в романі Федіра Достоєвського “Злочин і кара”. Зокрема, головний герой роману на ім’я Родіон Раскольніков винайшов і став використовувати теорію, однією з головних ідей якої була
Засобом для досягнення цієї мети було одне з найстрашніших уявних діянь – вбивство людини. Обставини склалися для Раскольнікова не кращим чином, і йому довелося відібрати життя не тільки у старої лихварки, а й у потенційного свідка злочину – її сестри. Тобто, можна сказати, що в даному конкретному випадку засоби для досягнення мети по ходу справи були істотно перевищені.
Навряд чи б Родіон Раскольніков
Більш того, його жахливо мучила совість за скоєні злочини, і навіть бажання зробити чиєсь життя кращим відійшло на другий план. У результаті з’ясовується, що, тільки отримавши справедливе покарання, він зможе спокутувати свої гріхи.
Як мені здається, вірність вислову “мета виправдовує засоби” в романі Федіра Михайловича Достоєвського “Злочин і кара” більшою мірою оскаржується, а не затверджується. У Родіона Раскольнікова була дійсно благородна мета – допомога іншим, але засоби для досягнення цієї мети були найжорстокішими. У підсумку навряд чи хтось стане стверджувати, що хоч яка-небудь його мета були досягнута.
Складно навіть уявити ситуацію, за якої вона могла бути досягнута, якщо врахувати, з якими психологічними проблемами зіштовхнувся головний герой. Тому за підсумками роману можна переформулювати це висловлювання і сказати, що не будь-які засоби можуть бути виправдані навіть найбільш благою метою.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)