Томенко Марта, педагог, художник, поет, 1951 р. н. Корінна коломийка. Закінчила Львівську консерваторію. Авторка поетичної збірки “Острів світла” (1992), учасниця художніх виставок, ілюстраторка коломийського видавництва “Вік”. Викладає у коломийській музичній школі № 1.
Марта Томенко своє творче кредо виражає у музиці, слові, образотворчому мистецтві. Художню виставкову діяльність розпочала у Львові в 1970 році. Художниця працює у жанрі графіки, живопису, техніці рельєфного розпису, живопис на дереві, камінні, шовку.
Художні твори
Як художник-ілюстратор оформила понад 50 поетичних та прозових книг. Вперше в Україні вийшла дитяча різдвяна книжечка “Ой радуйся земле!” (1990, 1993, 1995 роки. Київ), також книжечка для дітей “Христос воскрес!” (1996 рік, Коломия).
Авторка різдвяних, великодніх листівок. Ілюстратор обкладинок “Енциклопедії Коломийщини”.
У 1992 році видала поетичну збірку “Острів світла”. Публікується у часописах України.
Виступає з сольними концертами, в камерних ансамблях як піаністка. Концертна та поетична діяльність поєднуються з виставками образотворчого
Марта Томенко* * *Вартують ватрустомлено зіпершисьна грабель батутутлумлять власний більпірамідою багаттяДовічні диригентибагряних вогніввизначають час горінь* * * Т. М. Поети вмирають стоячималяр перекреслює вертикальЗникають митціненаписаними віршамиЗвук вічного F – тремтіння душіпід декою НебаФальш ієрихонських трубруйнує твердь* * *Гріх ніби сміх – сліпий сніг – не в лютому лютийаркан призабутийУ вікні цнотливийцілунок цикламена* * *Вітер полоще білизнуу чані весниБлакить полонила яв див сині сіянь* * *Над містомважкі могутні хмаризависли дармовисамий кують набатВолосожар у висігартує небесну рать* * *Жовтяниця жовтняфарбує вежі деревПір’я хмарминає горизонтБурштинові коралі обліпихивкраплені у простірШафран кольорівцарським блискомвітає обрійСинь неба йодіж золота – Бог в ритуальнім танці* * *За скиртами Сонце білевисвітлює літо дотидопоки дощі не змиютьзірниці соняшників* * * М. С. Серпень докошує літощільник часу – суцільні осеніє люди які відходять як погідний деньна грані осені в павутинну тишуВиплеск душі – на зламіміж теплом – холодомКоли стомлюється Сонце гріти – час віддавати борги* * *В смарагді небаМісяць молодийСрібний КнязьТане шовк осеніоксамитової ночіЛегко тремтливомене торкнувсьчеркнув початкомживого блискуТільки Типосріблив медаликмойого СонцяПочаток небозводуспалахнув фейерверкомкінця епохи* * *У місті Колазривають вишніУ місті Колачаклують колом/сім не сім петель – зашморг на волі/Вичавлюють плодиєвхаристійною кров’юУ полудень літазлічують вервицю кісток/кервава петрівка у Коло – миї/У місті Коладрелюють вишні/пожертву Богу Вішну/У місті Колавродили червоні черешні…
Авторка більше десяти персональних виставок, учасниця понад 100 колективних виставок.
Тричі її твори експонувались на персональній виставці в музею історії міста Коломиї.
Тріумф Мажору
Таємниця хризантем
Сонячний символ
Поезія ранньої весни
На сторожі світла
Міт про Оленя
Матір Сва
Коронований
З віків
(1 votes, average: 5.00 out of 5)