Маленька казка, а розуму навчає

Матеріал уроку. Іван Франко “Лисичка і Рак”.

Мета. Розширити знання учнів про життєвий та творчий шлях Івана Франка; розвивати навички виразного читання, логічне мислення; вчити аналізувати зміст казки; на прикладі героїв виховувати повагу одне до одного.

Обладнання. Портрети І. Франка, збірка “Коли ще звірі говорили”, казка “Ріпка”. Ілюстрації лисиці та рака.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Мовна розминка.

– Прочитайте деформований текст.

Нетимцікавабайкащоговоритьнеправдуатиміцопідлушпиноютоїнеправдикриєвеликуправду.

(Не

тим цікава байка, що говорить неправду, а тим, що під лушпиною тої неправди криє велику правду.)

– Хто автор цих слів? У якому творі ви їх зустрічали? (І. Франко “Байка про байку”.)

III. Про письменника.

– Послухайте, як про І. Франка говорили інші поети.

< “іван франко – це розум і серце нашого народу. це боротьба, мука і передчуття щастя україни. україни і людськості”.

Максим Рильський

< “іван франко – трибун народний,

Пророк-ватаг, ратай-співець

І громадянин благородний…”.

Микола Вороний

< “…без сумніву –

найбільший у світі трудівник пера”.

Дмитро Павличко

Літературна гра “Так чи ні”.

– І. Франко народився у сім’ї кріпака? (Ні)

– Він ріс серед розкішної карпатської природи? (Так)

– Чи вмів він у гірській річці спіймати рибу руками? (Так)

– Любов до пісні йому прищепила бабуся? (Ні)

– Його батько працював у кузні? (Так)

– Він був найкращим учнем класу? (Так)

– Чи закінчив він гімназію з відзнакою? (Так)

– І. Франко працював директором школи? (Ні) (Редактором журналів “Дзвіночок” та “Зоря”)

– Його збірка казок називається “Коли ще звірі мовили”? (Ні)

– Чи навчався він за кордоном? (Так) (У Відні)

Слово вчителя.

У шість років він пішов до школи, бо великою мрією неписьменних батьків було дати освіту своїй дитині.

Хлопець виявляв неабияку кмітливість і допитливість, відзначався бурхливою уявою і схильністю до фантазування, особливо любив природу й переймався “містикою” батькової кузні. “На дні моїх споминів і досі горить тон маленький, але міцний вогонь… Це вогонь у кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя…”, – писав той, хто висвітив цим вогнем найтемніші куточки життя народу, змалював їх перед цілим світом. Якщо батькова кузня була для майбутнього письменника школою життя і праці, то школою краси й духовності стала мамина пісня.

Коли Франкові було майже одинадцять років, помер його батько Яків Іванович. Але саме він, помітивши виняткову допитливість і обдарованість сина, встиг віддати його до початкової школи в селі Ясениця-Сільна, де викладали польську й німецьку мов”, початкову арифметику. Дядько Івана, Павло Кульчицький, житель цього села, навчив його читати й писати українською, а тітка Людвіга Кульчицька, що походила із “шляхти”, розповідала малому про польське повстання 1863 р.

Саме про смерть батька Франко написав свій перший вірш. В шістнадцять років, йдучи до шостого класу гімназії, Іван Франко, як і його брати Захарій і Онуфрій та маленька сестричка Юлія, був круглим сиротою.

На дошці – напис.

Хто у світлі ходить – той літати вміє.

Хто себе знаходить – той скарби відкриє.

Хто відчинить двері золотої казки,

Той зуміє в світі жити без підказки!

М. Чумарна

– Як ви зрозуміли дані слова? Чи стосуються ці слова І. Франка?

– Чи знаєте ви, скільки казок написав І. Франко? (50 казок.) Лише 20 казок увійшло до збірки “Коли ще звірі говорили”.

– Яку казку ви найчастіше чули у дитинстві? Чи знаєте ви, хто автор казки ” Ріпка”? (Стару народну казку І. Франко переказав нам по-новому, ритмізованою мовою, наситив елементами українського народного побуту.)

– Хто хоче переказати казку?

– Порівняйте казку “Ріпка”, написану І. Франком, з народною. (Відмінність: всім надає імена (дід Андрушка, баба Марушка, донечка Мінка); докладність розповіді, чітка ритміка (“гуп-гуп, сорочку, торочку…)

– Чого навчає ця казка? (Вчить жити, працювати гуртом, дружно.)

IV. Опрацювання казки “Лисичка і Рак”.

1. Бесіда.

– Сьогодні ми побуваємо в гостях у казки Івана Франка. А хто буде її героями, дізнаємося, якщо відгадаємо загадки.

– Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа –

В них таке смачненьке м’ясо…

Вовку-брату я сестриця,

А зовуть мене… (Лисиця)

– На дні річному проживаю,

Я безпечні клешні маю,

Довгі вуса, чорні очі,

А вперед іти не хочу! (Рак)

– Як ви думаєте, хто головні герої цієї казки? (Лисиця та Рак.)

– Розгляньте ілюстрації.

– Що ви можете сказати про лисичку? Опишіть її.

Якщо запитати, хто із звірів найхитріший, ви, звичайно, назвете лисицю. У казках лисиця завжди хитра, кмітлива та підступна. Вона може не тільки когось ошукати, а просто вдатися до обману та різних витівок. Існує багато казок, головним персонажем яких є лисичка.

– Пригадайте, у яких казках Івана Франка героїнею є Лисичка. (“Лисичка та Журавель”, “Лисичка кума”.)

– Чи у всіх казках вона хитра?

– Що вам відомо про рака?

Рак – досить охайна істота, тому він не водиться в брудних водоймах. Голова в рака вузька, на ній дуже добре виділяються ного опуклі очки-намистинки. Рот має дуже сильні щелепи, якими він міцно захоплює корм. Пересувається рак за допомогою чотирьох пар нижніх кінцівок, дуже незвично – “задом наперед”.

Тулуб захищений міцним панциром і закінчується віялоподібним хвостом. Раки віддають перевагу самоті. Живуть у річковому грунті.

2. Читання казки вчителем.

– Хто з героїв – позитивний персонаж?

3. Словникова робота.

Неборак – людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття.

Насеред – уживається на позначення місця, куди спрямована дія.

4. Вибіркове читання.

– Прочитайте питальні речення (слона лисиці). Полічіть, скільки їх.

– Чого навчає ця казка?

– Що засуджує? (Пихатість, хитрість, хвалькуватість, намагання покепкувати зі слабшого.)

V. Підсумок уроку.

– Про якого автора ми розповідали на уроці?

– Яку казку читали?

– Що нового ви довідались про І. Франка?

VI. Домашнє завдання.

Навчитися виразно читати та переказувати казку. Словесно описувати Лисичку та Рака.