Той факт, що мюзикл був добре прийнятий, пояснюється тим, що його сюжет дуже близький народу, незважаючи на те, що пройшло вже кілька століть після написання самої книги. У ньому є все, що потрібно народу – кров, любов і риторика. Ідея створення мюзиклу спала на думку уродженцеві французької Канади, авторові текстів до французької рок-опери “Starmania” – Люку Пламондону. Для почала Люк Пламондон склав зразковий план (близько 30 пісень), а потім звернувся до композитора Ришару Коччианте (французові по матері, італійцеві по батьку, що виріс
Робота над мюзиклом тривала 5 років – з 1993 року по 1998 рік. Акторами мюзиклу стали: – Даніель Лавуа (Фролло), Брюно Пельтье(Гренгуар), Люк Мервиль (Клопен). Партію Эсмеральди в студійному варіанті виконала Noa, а в спектаклі – француженка Элен Сегара.
Марселец (наполовину вірмен) Патрик Фьори виконав роль Феба. Вісімнадцятирічна Жюли Зенатти зіграла Флер-де-Лис. На роль Квазімодо був запрошений до цього нікому не відомий, але співак, що подає більші надії, Пьер Гаран, що вибрала собі сценічний
Мене впечатлило майстерність акторів мюзиклу
А саме: прекрасні вокальні й акторські дані, повне розуміння свого образа. Хочеться помітити майстерність танцюристів – ці акробатичні рухи, почуття ритму й прекрасна пластика. Костюмерам удалося найбільше повно передати образ кожного героя
Сама Історія мене сильно торкнулася. Тим, хто хоче подивитися мюзикл раджу спочатку прочитати сюжет, а потім подивитися французьку версію мюзиклу. Мене впечатлила саме французька версія, може тому, що Франція є батьківщиною мюзиклу
(2 votes, average: 3.50 out of 5)