Кохання дзвенить у моєму серці різдвяними дзвонами.
Роберт Бернс
Сторінки життя і творчості
Шотландський поет Роберт Бернс народився й виріс у с. Аллоуей біля м. Ейра (Шотландія). Його творчість тісно пов’язана з історією і фольклором цієї країни. У своїх віршах він поетизував образ гарної дівчини (bonnie lass). Але за життя Р. Бернса шотландські красуні насміхалися над ним і чекали, коли ж співець дівочої краси зустріне справжнє кохання.
Це трапилося 1785 p., коли Р. Берне познайомився з Джин Армор. Вони поклялись одне одному у вірності
А Р. Бернс був бідним, тому мусив тривалий час переховуватися. Потрапивши до м. Единбурга, поет опублікував свої вірші, які пізніше ввійшли до його зібрання творів. Так він здобув популярність.
А кохання жило в його серці. У 1788 р. він узяв офіційний шлюб із Джин Армор. Поет присвятив своїй дружині багато віршів.
До речі, першим слухачем його творів була саме вона.
Любов
Коментарі. Вірш “А Red, Red Rose” уперше з’явився в 1794 р. в журналі “Scots Songs”, виданий за сприяння популяризатора шотландських пісень П. Урбані, з яким певний час співпрацював Р. Берне. Поет щиро вірив у те, що шотландська пісня не повинна загубитися в минулому.
У передмові до твору П. Урбані писав, що вірш “А Red, Red Rose” він отримав від “відомого шотландського поета”, який почув подібні слова з уст простої сільської дівчини.
У шотландському діалекті англійської мови слово любов – luve в оригіналі вірша використовується на позначення дієслова любити, але воно пишеться з великої літери в значенні кохана.
О my Luve’s like a red, red rose,
That’s newly sprung in June:
О my Luve’s like the melodie,
That’s sweetly play’d in tune.
As fair art thou, my bonnie lass,
So deep in luve am I;
And I will luve thee still, my dear
Till a’the seas gang dry,
Till a’the seas gang dry, my dear,
And the rocks melt wi’ the sun;
And I will luve thee still, my dear,
While the sands o’life shall run.
And fare-thee-weel, my only Luve!
And fare-thee-weel, a while!
And I will come again, my Luve,
Tho’ ’twere ten thousand mile!
Моя кохана – пишна рожа,
Краса весняних днів;
Моя кохана – мелодійний,
Приємно-зграйний спів.
Яка краса твоя безмежна,
Така й любов моя;
Тебе любитиму я, поки
Всі висохнуть моря.
І висохнуть моря, кохана,
И розтопиться граніт;
Тебе любитиму я, поки
Не западеться світ.
Прощай, прощай, моя кохана,
Я йду, я йду звідсіль!
Та знову я прийду, кохана,
И за десять тисяч миль!
(Переклад Василя Мисика)
Моя любов – рожевий квіт
В весінньому саду,
Моя любов – веселий спів,
Що з ним я в світ іду.
О, як тебе кохаю я,
Єдиная моя!
Тому коханню не зміліть,
Хоч висхнуть всі моря.
Нехай посхнуть усі моря,
Потануть брили скал,
А ти навік любов моя, –
Аж згасне сонця пал.
Прощай, прощай, мій рідний край,
Прощай, моя любов,
Та де б не був я, мила, знай –
Прийду до тебе знов!
(Переклад Миколи Лукаша)
Робота з текстом
Осмислюємо прочитане. 1. Назвіть ознаки народної пісні у творі. 2. Охарактеризуйте образ ліричного героя.
3. Які образи природи сприяють увиразненню сили кохання?
Порівнюємо. Зіставте текст оригіналу й переклади твору Василя Мисика та Миколи Лукаша. Які художні домінанти оригіналу відтворили перекладачі?
Знайдіть відмінність між перекладами.
Книжка і комп’ютер. За допомогою Інтернету прослухайте пісню на слова Р. Бернса у виконанні шотландського співака Е. Стюарта. Яке враження справила на вас ця пісня?
Які слова стали її лейтмотивом?
Краса слова
Провідна тема вірша – кохання та його значення в житті людини. Краса кохання розкривається через образи троянди та музики, що є традиційними символами у фольклорі. Силу почуття підкреслюють гіперболи: нехай посхнуть усі моря, потануть брили скал.
– Які ще художні засоби використовує автор для зображення кохання?