Із глибоких джерел усної народної творчості черпав творче натхнення відомий український письменник Іван Франко. Його казки про тварин – мудрі, веселі, повчальні. Це цілий світ лісових мешканців зі своїми законами, характерами.
Автор наділив тварин людськими рисами: хитрістю і сміливістю, розумом і недолугістю, відчайдушністю і кмітливістю. Світ лісових мешканців є віддзеркаленням людської громади. Галерея цікавих персонажів казок створює незабутнє враження. Тут і хитрий Осел із “царською печаткою”, і боягузливий Лев, готовий
Тут і підступний Вовк, який спочатку попросив у чоловіка порятунку, а потім мало не з’їв свого рятівника. За свою підступність Вовк був покараний, як були покарані й інші недобрі звірі.
У казках І. Франка звірі перемагають у поєдинках мудрістю і кмітливістю. Сила і спритність не мають переважного значення. Мені подобається те, що перемогти мають шанс навіть маленькі й слабкі звірі.
Ось характерна зустріч маленького кривоногого їжака і спритного довгоногого
Їжак за допомогою їжачихи переміг Зайця у змаганні на швидкість. Він показав суперникові, цю пихатість – не найкраща риса характеру.
Казки І. Франка вчать, що в громаді треба жити за законами громади. Щоб налагодити добрі стосунки з членами громади, слід позбутися негативних рис характеру. А головне – треба пам’ятати, що за свої вчинки треба відповідати.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)