ЛЕСЯ ВОРОНИНА (Народилася 1955 p.)

Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко

ПРИГОДИ І РОМАНТИКА

ЛЕСЯ ВОРОНИНА (Народилася 1955 p.)

Народилася я в Києві, українська мова рідна від народження. Назвали Лесею (на честь Лесі Українки), та в паспортному столі не захотіли записувати, сказали: “Таково імені ноту”, а Леся, мовляв, – похідне від Лариси або Олександри, тож мама записала мене Оленою. Та я все життя – Леся. Мама моя була перекладачем художніх творів, тато – із письменницької родини, художник-оформлювач, дуже любив книжки, які мама.

Тож книжки для

мене були цілим світом – вони мене виховували, і вдома їх мали дуже багато.

Зрозуміло, що рано почала читати. І сама дуже швидко почала вигадувати різні історії. Мої однокласники страшенно любили слухати ті кумедні побрехеньки. А ще я вміла досить точно копіювати й пародіювати інших, вигадувала різні сценки. Та хоча зростала в літературному середовищі, письменники здавалися мені якимись особливими, унікальними – куди вже мені до тих небожителів?!

Але все одно писати почала рано (для себе, десь у першому класі).

У дитинстві обожнювала фантастику, “ковтала” книжки, не могла без них жити. Пам’ятаю,

які з батьком читали книжки Марка Твена, Діккенса, Стівенсона, Сетона-Томпсона, Жуля Берна, українську класику, як разом журилися й сміялися. Тоді взагалі було страшенно модно – ЧИТАТИ! Передавали книжки одне одному, наче справжній скарб.

Адже талановита книжка змушує замислитися, прищеплює гарний смак, виробляє певний світогляд, формує шкалу життєвих цінностей.

– Чи сприймають діти іронію? Навіть не кожен дорослий здатен на це!

– Сприймають, і основне – хочуть читати такі речі! Моїм головним завданням було, щоб діти читали українською – навіть ті хлопчики та дівчатка, які на щодень спілкуються російською.

Якось у журналі “Книжник-ревю” з’явилася міні-рецензія десятирічного хлопчика, який писав: “Я почав читати “Суперагента 000″ Лесі Воронини вранці і за цілий день не сів гратися за комп’ютер… Мама сказала: ця книжка дуже хороша, бо вона відірвала тебе від компа!”. Як я тоді сміялася – отже, я перемогла комп’ютерну гру!

А ще мені хотілося, щоб мої малі читачі зрозуміли: здоровезні кулаки і залізобетонні щелепи – не завжди запорука перемоги. І що сміх – це могутня зброя.

СЮЖЕТ

Ти вже прочитав/прочитала багато творів, у яких ангор розповідає про якісь події. В епічних, драматичних, ліро-епічних творах протягом усього твору розгортається дія, розвиваються характери персонажів, розкриваються їхні взаємини. Система подій у літературному творі, через які письменник розкриває характери персонажів і весь зміст твору, називається сюжетом.

Сюжетом часто називають розвиток подій у творі. Сюжетскладається із таких частин:

Експозиція – частина твору, у якій читач знайомиться з місцем і часом дії та дізнається про головних персонажів (хто вони такі, їхні портрети, наміри тощо).

Зав’язка – це подія, під час якої відбувається зіткнення персонажів із протилежними поглядами, інтересами. Під час зав’язки зароджується конфлікт. Конфлікт у літературному творі – це зіткнення протилежних інтересів і поглядів персонажів, напруження й крайнє загострення суперечностей.

Розвиток дії – розгортання подій, що випливають із зав’язки. У розвитку дії читач спостерігає за життям, стосунками та розкриттям характерів персонажів.

Кульмінація – подія, що є моментом найвищого напруження утворі.

Розв’язка – подія, у якій вичерпується, розв’язується конфлікт.

Розгортання сюжету можна представити у вигляді схеми:

Наприклад, у повісті “Митькозавріз Юрківки, або Химера лісового озера” Ярослава Стельмаха розповідається про пригоди шестикласниківМитька та Сергія під час літніх канікул.

Експозицією твору є розповідь про класні збори, на яких учителька біології дала учням на літо завдання із зоології. У цій частині ти дізнаєшся про те, хто такі Митько та Сергій, де вони живуть і навчаються, чому вони хочуть поїхати до бабусі.

Зав’язкою є подія, коли друзі зустрічаються в селі з Василем Трошем. У цьому епізоді зароджується конфлікт: Василь вважає, що справжні хлопці повинні займатися спортом, а не ловити комах. Митькові та Сергію не подобається Василь своєю зверхністю і зазнайкуватістю.

Усі наступні події у творі загострюють конфлікт між хлопцями (зустріч Митька та Сергія з Василем на озері, розповідь Троша про чудовисько). Під час розвитку дії повніше розкриваються характери Митька та Сергія.

Найнапруженішою подією, тобто кульмінацією, є епізод, коли Василь під виглядом чудовиська налякав хлопців.

Коли друзі побачили, що чудовисько розпалося, і дізналися, що його зробив Василь, напруження спадає. У цій частині персонажі з’ясовують між собою стосунки і настає розв’язка повісті.

1. Розкажи, яку роль відігравала книжка в житті Лесі Воронини.

2. Поясни, яке завдання ставить перед собою письменниця.

3. Розкажи про сюжету творі та назви його елементи.

4. Визнач в оповіданні “Федько-халамидник” В. Винниченка елементи сюжету.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

ЛЕСЯ ВОРОНИНА (Народилася 1955 p.)