Леся Українка – “Тішся, дитино, поки ще маленька… “

Тішся, дитино, поки ще маленька. Ти ж бо живеш навесні,

Ще твоя думка літає легенька, Ще твої мрії ясні.

Мрія полине із думкою вкупці Геть у далекі світа, –

Крил не втинай сизокрилій голубці, Хай вона вільно літа!

Чи пам’ятаєш ти казку-дивницю, Як то колись принесла

Тую цілющу-живущу водицю Дрібна пташина мала?

Їй не страшні були дикі простори, Скелі і хвилі морські,

Перелітала найвищії гори, – Мала крильцята прудкі.

Так твоя думка швиденько полине, Тільки їй волю даси,

І принесе з чарівної країни Краплю живої роси.

І як приступить журба невсипуща Та до серденька твого, –

Тая росиця цілюща-живуща Буде живити його.

Хай же та мрія із думкою вкупці Лине в незнані світа, –

Крил не втинай сизокрилій голубці, Хай вона вільно літа!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3.67 out of 5)

Леся Українка – “Тішся, дитино, поки ще маленька… “