Характеристика твору
Лесі Українки “Contra spem spero!”
Вірш “Contra spem spero”, написаний Лесею Українкою 2 травня 1890 року, входив до збірки “На крилах пісень” (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання “На крилах пісень” Леся Українка скоротила твір на дві строфи.
Ще до цього, з віршу було видалено ще одну строфу, також для друку, тому ми можемо читати у збірці лише неповну версію.
За Тему поетеса взяла роздуми про негаразди у житті та її сподівання
Головною Ідеєю віршу є підняття духу та надії на те, що після чорної життєвої смуги буде біла. Вона запевняє, що якщо вірити у добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії. Ліричним героєм є сам автор.
Головним – людина, яка хоче жити щасливо і намагається закрити очі на усі нещастя, які звалилися їй на плечі. У творі ліричного героя можна утотожнити з Лесею Українкою.
3-стопний Анапест, чоловіча рима та перехресне римування – особливості побудови твору.
У творі наявні такі художні засоби як:
Епітети: хмари осінні,
Метафори : владарка темних ночей
Звертання : гетьте, думи, ви хмари осінні! ; геть, думи сумні!
Також, не можна не зазначити про присутність міфологеми у творі.
Вірш привертає увагу своєю простотою думки та високо піднятим настроєм.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)