Леся Українка
Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач
(1871-1913)
Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському.
Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати.
6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби.
Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом.
У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови.
Починаючи з 1884 року Леся активно
Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник “Стародавня історія східних народів”.
Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України.
Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського.
Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування
На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва.
7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві.
Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ.
Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років.
Збірки:
- “На крилах пісень” (1893) “Думи і мрії” (1899) “Відгуки” (1902)
Інші твори:
- перший вірш “Надія” (1880) вірші “Конвалія” і “Сафо” поезія “Contra spem spero!” (1890) драма “Блакитна троянда” (1896) драматичну поему “Одержима” (1901) драматична поемі “Кассандра” (1907) драма “Руфін і Прісцілла” драматична поема “Бояриня” поема “Оргія” драма “Камінний господар” драма “Лісова пісня” оповідання “Така її доля”і “Святий вечір” казки “Три перлини”, “Чотири казки зеленого шуму”, “Лелія”, “Біда навчить”, “Метелик” повісті “Жаль” і “Приязнь” передсмертна повість “Екбаль Ганем”