Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко
ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ
КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ
ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ
“КРИВИЙ ТАНЕЦЬ”
Один із найдавніших хороводів – “Кривий танець” – дійшов до наших днів. Ним майже завжди розпочиналися весняні ігри. Учасницями хороводу були дівчата, які, узявшись за руки, бігали між трьома кілками, застромленими в землю, або між трьома посадженими на землі дітьми.
Дівчача вервечка могла також рухатися довільно за своєю провідницею.
Усі ці рухи під час хороводу супроводжувалися піснею.
Перший варіант:
Кривого танця йдемо,
Кінця му не знайдемо:
То в гору, то в долину,
То в ружу, то в калину.
А ми кривому танцю
Не виведемо концю,
Бо його треба вести,
Як віночок плести.
“Кривий танець” на Тернопільщині
Другий варіант:
А кривого танця да не виведем конця,
Ведем, ведем – да не виведем,
Плетем, плетем
1. Наведені дві пісні є найдавнішими. Згодом з’явилися інші варіанти. Прочитай два з них. Чи схожі ці пісні між собою?
Визнач мотив кожної.
2. Випиши в зошит художні засоби, які використано в кожному варіанті пісні.
А в кривого танця
Та не виведу кінця,
Треба його да виводити,
Кінця, ладу і знаходити.
Треба ж його вести,
Як віночок плести;
Веду, веду та не виведу,
Плету, плету та не виплету.
Ой вінку ж мій, вінку,
Хрещатий барвінку,
Ой я ж тебе плела
Ще учора звечора,
Повісила тебе
На золотім кілочку,
На золотім кілочку,
На шовковім шнурочку.
Моя матінка ішпа
Та той віночок зняла,
Та той віночок зняла
Та нелюбому дала.
Ой якби я була знала,
Була б його розірвала,
Була б його розірвала
Та й у грязь утоптал а
Червоними чобітками,
Золотими та підківками.
А в кривого танця
Та не виведем кінця!
Треба його та й виводити,
Лад йому та й знаходити.
Ой вулиця та й широкая,
Чого трава невисокая?
Бо парубки та й і стоптали
Великими та й ножищами,
Великими та й ножищами,
Подертими постолищами!
Ой вулиця та й вузенькая,
Чого трава зелененькая?
Бо дівоньки та й істоптали
Маленькими ноженьками,
Маленькими ноженьками,
Червоними та чобітками,
Червоними та чобітками,
Золотими та підківками.
БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА
Постолеща – від постоле] взуття, яке виготовляли з коров’ячої або свинячої шкіри.
Пограй на дозвіллі!
Уяви, що машина часу перенесла тебе в минуле, за дві тисячі років від наших днів. Ти стоїш посеред поля. З-під землі пробивається молоденька травичка, яскраво світить сонечко.
Поблизу – гурт хлопців і дівчат, які грають у “Просо”. Приєднуйся до них!
Дівчата й хлопці стають у два ряди одне проти одного. Слова пісні супроводжують відповідними рухами.
– А ми просо сіяли, сіяли,
Ой дід-ладо, сіяли, сіяли.
– А ми просо витопчем, витопчем,
Ой дід-ладо, витопчем, витопчем.
– Та як же ви витопчете, витопчете?
Ой дід-ладо, витопчете, витопчете?
– А ми коні випустим, випустим,
Ой дід-Ладо, випустим, випустим.
– А ми коні викупим, викупим.
Ой дід-ладо, викупим, викупим.
– А за що вам викуплять, викуплять?
Ой дід-ладо, викуплять, викуплять?
– А ми дамо сто срібних, сто срібних,
Ой дід-ладо, сто срібних, сто срібних.
– Не візьмемо й тисячі, й тисячі.
Ой дід-ладо, тисячі, тисячі.
– А ми дамо дівчину, дівчину.
Ой дід-ладо, дівчину, дівчину.
– А дівчину возьмемо, возьмемо,
Ой дід-ладо, возьмемо, возьмемо.
Один учасник перебігає з першого ряду в другий, гра повторюється, аж, поки всі не перейдуть у другий ряд.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Поясни, чому прихід весни наші предки вважали першим річним святом.
2. Розкажи, якими обрядами люди супроводжували зустріч весни.
3. Які пісні називають веснянками? Назви їхні художні особливості.
4. Вивчи напам’ять веснянку, яка тобі сподобалася.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)