І. Вічна тема кохання (кожен письменник висвітлює її по-своєму, кожна епоха по-своєму ставиться до цього питання; у Шекспіра – синтез піднесеного всеосяжного почуття з життєлюбством неповторного земного кохання).
Ц. Кохання і ворожнеча – дві одвічні протилежності:
1. Кохання Ромео і Джульєтти – виклик усьому суспільству (непримиренні супротивники – родини Монтеккі та Капулетті; зустріч і кохання Ромео і Джульєтти – це воля Бога, який хоче подолати ворожнечу родів; розуміння неможливості щастя і пристрасне бажання бути разом).
2.
3. Людські почуття значніші за середньовічні забобони (ворожнеча родин припинилась ціною трагічної
ІІІ. Оптимістичний сенс трагедії “Ромео і Джульєтта” (обставини не знищили кохання; кохання приходить у світ, долає перешкоди і утверджує нові цінності; кохання перемагає смерть і ненависть).