1908 Літературний рід: епос (з елементами драми – дійові особи на початку твору й лірики – ліричний герой, палітра емоцій і переживань, пейзажі тощо).
Жанр: новела.
Тема: митець і суспільство.
Головні ідеї: важливість ролі митця в суспільстві; людина щаслива й повноцінна лише в гармонії з природою.
Дійові особи: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе.
Сюжет: сюжет новели – безфабульний: за його основу взято не по-дієву інтригу, а характерну для імпресіонізму
Депресія. Вона викликана великою душевною втомою ліричного героя. Герой утомлений, він перебуває в конфлікті із самим собою. джерело цієї конфліктності – гостра потреба самотності – і водночас неможливість втечі від “світу людей”. Спокійно-споглядальний стан. Цей стан з’являється як продовження тієї гармонії, якої сповнене життя природи.
А природа в новелі – щось більше, ніж просто тло. Вона одухотворена, недарма ж на початку твору письменник подав перелік “дійових осіб”, серед яких є і “Ниви в червні”, і “Сонце”,
У чарівну мелодію кононівських полів і небес вриваються дисонанси. Найбільш уражаючий – сповідь селянина про людське горе у фіналі твору (кульмінація).
“Intermezzo” завершується тим, що сповнений гніву й благородного нетерпіння митець повертається до міста, де його знову чекає пекло громадських обов’язків і незліченних “треба”. “Так далі жити не можна”, – волає його вразлива й совісна душа (В. Пахаренко).
(2 votes, average: 5.00 out of 5)