Льгов “Льгов – велике степове село з досить древньою кам’яною одноглавою церквою й двома млинами на болотистій річці Росоте. Ця річка… перетворюється в широкий ставок, по краях і де посередине зарослим густим очеретом… На цьому-те ставку, у заводях або затишьях між очеретами, виводилося й трималася незліченна безліч качок усіляких порід.” Єрмолай і автор їдуть у Льгов поохотиться на утік, вони зустрічають людину “середнього росту, у синьому, сильно потертому сюртуку, жовтуватому жилеті, панталонах сірого кольору або блакитного,
Йому на вид було років двадцять п’ять; його довгі русяві волосся, сильно просочені квасом, стирчали нерухливими косицами, – невеликі карі вічка привітно моргали, – вся особа, зав’язана чорною хусткою, немов від зубного болю, сладостно посміхалося”. Людина представилася як місцевий мисливець Володимир і запропонував авторові і Єрмолаю разом відправитися на полювання. Владимир розповів, що він вільновідпущений двірської людина, колись навчався музиці, служив камердинером, знав грамоту Постійного
Владимир намагався говорити добірно, красиво, було видно, що він користується популярністю в жінок і частенько цим зловживає. Він також розповів, що носить хустку, що закриває особу, тому що втратився підборіддя в результаті нещасного випадку, коли його товариш, жартуючи націлив на Володимира рушниця, а рушниця зненацька вистрілила. Мужик Єрмолай, автор і Володимир вирішують взяти на час човен у місцевого рибалки на прізвисько Сучок, щоб поохотиться на ставку.
Сучок розповідає, що став рибалкою недавно, а раніше він встиг попрацювати кучерями, актором, кухарем Кожний новий хазяїн, що купував маєток разом із селянами, давав Сучку нову роботу, нітрохи не цікавлячись тим, що той уміє або не вміє робити. Сучок виявився не одружений також по примсі своєї колишньої господарки, що їм володіла двадцять років, сама замужем не була й кріпаком женитися не дозволяла.
Автор, Єрмолай і Володимир відправляються на риболовлю разом із Сучком, тому що човен виявився дуже погана й керувати нею міг тільки тільки рибалка, що знає ставок. Ставок був не глибоким, але весь заріс, тому гребти було зовсім неможливо й пересуватися на човні простіше всього було за допомогою тичини, відштовхуючись від дна Полювання було вдале, нашим героям удалося настріляти багато утік, але човен дав текти, а від одного з необережних рухів Єрмолая й зовсім перевернулася. Усе виявилися м воді, але ставок був неглибоким.
Потрібно було шукати брід щоб вибратися на берег. Ризикуючи власним життям мужик Єрмолай (він не вмів плавати) знайшов брід і вивів інших, не забувши зібрати також і утік. Автор і Сучок переживали, поки Єрмолай шукав шлях до берега, а вільновідпущений Володимир не виразив до свого рятівника ні найменшого співчуття.
Коментарии. У цьому оповіданні Тургенєв показує нам відношення в Росії до кріпосних людей\ Людин не мав практично ніяких прав, як іграшка, переходив від одного поміщика до іншого, йому диктували, женитися чи ні, міняли професії Верб цих умовах російські люди зберігали душу, любов до ближнього, у них не було злості й жорстокості.
Мужик Єрмолай, ризикуючи власним життям, урятував своїх попутників, прекрасно розуміючи, що чекати подяки не доводиться, відношення до нього не зміниться, що зовсім очевидно зі слів Володимира (“И без усякої користі пропаде а також Сучка (“Ну, потоне, так потоне…”).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)