КОРАБЕЛЬ НЕРОБ – СЕБАСТЬЯН БРАНТ

СЕБАСТЬЯН БРАНТ

КОРАБЕЛЬ НЕРОБ

Число дурних не йде на спад.

Ні, незнищенним є наш брат!

В усіх країнах споконвіку

Водилось дурнів тих без ліку!

З Блазенополя в Дурноштадт

Прямує не один фрегат.

Побувавши у Монтеф’ясконі,

Причалимо і в Наррагоні,

А там в дурляндський рушим край,

В обітований дурням рай.

Помандруємо морями,

Поплаваємо над берегами,

Поки в незнаному краю

Вітчизну заснуємо свою.

Кружляємо хвилями, блукаємо,

Куди пливти, самі не знаємо,

На милість віддались стихії,-

На

розум свій нема надії.

Давав нам дурнів кожен порт,

Приймали всюди ми на борт,

Як пасажирів наших палуб,

П’яниць, що почтом згодом стали б

Тих, що, жадавши різних благ,

Ішли під наш блазенський стяг…

Під час плавби чимало флот

Міфічних надививсь істот.

З циклопом стрілися жорстоким

(Зробив його Улісс безоким.).

Те око зразу оживає,

Як близько дурня зачуває.

Зростає око на весь лоб:

На дурня жадібний циклоп!

І рот його росте до вух,

Щоб глупаків хапать, як мух…

Це все Гомер скомпонував,

Щоб до уваги кожен брав,-

Не рвався в море легкодумно.

Пораду

він хвалив розумну

Улісса, славного героя,

Перед яким упала Троя.

А потім в морі десять літ

Яких не знав він тільки бід!

Але всякчас йому служила

Кмітливість, хисту ясна сила.

Та й він біді не запобіг,

І сам себе не устеріг.

Зірвалась буря, і за мент

Розбила корабель ущент.

Всіх дурнів вірних потопила,

І весла знищила, й вітрила.

І от в хвилини ці похмурі

Лише вцілів Улісс од бурі

Ледь-ледь до берега доплив

І про пригоду розповів…

Пройшли ми в морі довгі милі,

Але бурхливі, грізні хвилі

Топили наші галіоти

І розтинали шхуни й боти.

Безодні ненажерних вирів

Пожерли дурнів – пасажирів.

Упав за борт і капітан.

А безугавний ураган

Жене у море горе – флот,

Немудрий топлячи народ.

Метою всіх далеких плавань

Є Мудрість – найтихіша гавань.

Міцніш кермо в руках тримай,

Завчасу шлях свій визначай.

І якщо ти розумний зроду,-

Найбільшу знищиш перешкоду.

Бо глупаків і так задосить.

І як земля їх тільки носить?!

Той істинний між нас мудрець,

Хто долі власної творець.

Розумний той, хто розуміє,

Чого в житті своїм воліє,

Хто іншу слухає людину,

Й її поради знає ціну.

Хто ж тих і других зневажає,

Хай в корабель дурних сідає.

Дарма, що в наш він не потрапив,

На другий хай спішить по трапу.

Нехай в гурті сидить він тісно

Й виводить “Гаудеамус” – пісню

З своїм братерством заодно:

Забрало море їх давно,

Та й ми загинемо все одно.

(2 votes, average: 2.50 out of 5)

Українські шкільні твори:

КОРАБЕЛЬ ДУРНІВ – СЕБАСТЬЯН БРАНТ СЕБАСТЬЯН БРАНТ КОРАБЕЛЬ ДУРНІВ (Уривок) Хто вік за модами пильнує, Той сам собі ганьбу готує І дурнів при собі гуртує. ПРО НОВІ МОДИ Те, що...

БРАНТ, Себастьян (бл. 1458 – 1521) БРАНТ, Себастьян (Brant, Sebastian – бл. 1458, Страсбург – 10.05.1521, там само) – німецький письменник. Батько Бранта був власником гостиниці “Золоті...

ДУРНІ В СТАРОСТІ – СЕБАСТЬЯН БРАНТ СЕБАСТЬЯН БРАНТ ДУРНІ В СТАРОСТІ Я – дурень – цілий вік прожив, Ума ж нітрохи не нажив. Дзвоню в сто літ я бубонцями Тим хлопцям,...

Поет – бездомний корабель в океані життя (вірш “П’яний корабель” Артюра Рембо) Артюр Рембо жив наприкінці XІX століття – в епоху значних зрушень у світі, коли на зміну гуманізму XІX століття приходить нове покоління – діти технічної,...

Друзі – найбільше багатство. Цінуймо їх! (За казкою “Летючий корабель”) “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” 5 КЛАС НАРОДНІ КАЗКИ “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” Друзі – найбільше багатство. Цінуймо їх! (За казкою “Летючий корабель”) Одним із найпопулярніших видів українського фольклору є народні...

Аналіз вірша А. Рембо “П’яний корабель” Артюр Рембо – символ світового поетичного авангарду. Творчість цього поета являє собою унікальне в історії літератури явище. Віктор Гюго назвав його “Шекспіром-дитиною”. І цілком слушно:...

Вірш “П’яний корабель” Артюра Рембо Артюр Рембо жив наприкінці ХІХ століття – в епоху значних зрушень у світі, коли на зміну гуманізму ХІХ століття приходить нове покоління – діти технічної,...

Корабель дурнів характеристика образа Дурнів Дурні – сто одинадцять різновидів людської дурості. Кожний з персонажів персоніфікує якусь одну людську слабість (корисливість, дурні манери, бражництво, перелюбство, заздрість і т. п.), але...

П’яний корабель скорочено – Артюр Рембо За течією Рік байдужим плином гнаний, Я не залежав більш од гурту моряків: Зробили з них мішень крикливі Індіани, Прибивши цвяхами до барвних стояків. На...

Казка “Летючий корабель” – народні казки Були собі дід та баба, і було в них три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних же вони жалують, дають їм усе найкраще, а...

“П”ЯНИЙ КОРАБЕЛЬ” – АРТЮР РЕМБО АРТЮР РЕМБО (1854-1891) “П”ЯНИЙ КОРАБЕЛЬ” Вірш “П’яний корабель” належить до другого періоду творчості поета, який отримав назву “ясноба – чення”. Він був написаний у 1869...

АНАТОЛІЙ КАЧАН, ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Анатолія Качана; ознайомити з його віршем “Летючий корабель”; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, образне...

Родина – корабель, що несе людину через бурхливе життєве море Найважливіше, що є в житті кожної людини – це її родина. Адже родина – це найрідніші, найближчі люди, які допомагають нам у складних ситуаціях, які...

ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ – НАРОДНІ КАЗКИ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ НАРОДНІ КАЗКИ ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ Казка Був собі дід та баба, а в них було три сини: два...

Чарівний світ казки “Ох” “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” 5 КЛАС НАРОДНІ КАЗКИ “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” Чарівний світ казки “Ох” Мало знайдеться людей, які б не любили пригоди, чарівні перетворення, фантастичних персонажів та незвичайні...

Короткий переказ змісту роману Кетрин енн Портер “Корабель дурнів” Август 1931 р. З мексиканського порту Веракрус відпливає німецький пасажирський пароплав “Віра”, що у середині вересня повинен прибути в Бремерхафен. З Мексики, що роздирається політичними...

Дім, у якому я живу Дім, у якому мешкає моя сім’я, багатоповерховий. Кілька сотень людей живуть у ньому. Увечері, коли на вулиці зимно і мерехтять жовтаві очиці ліхтарів, я сідаю...

Прислів’я та приказки про дурних Із ним говорить, так треба гороху наїстись. Дурному по пояс, а розумний сухим пройде. На що йому рушниця, коли він стріляти не вміє. З твоїм...

Гробіанська література Гробіанська література (кім. grob – грубий, der Grobian – грубіян) – течія в німецькій літературі XV-XVI ст., зумовлена запереченням поезії мінезингерів, пов’язана із настановами “поводження...

Леонід Глібов – Синиця ГЛІБОВ ЛЕОНІД СИНИЦЯ Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцімто згорить,- Така, бач, є у неї сила. За вітром слава полетіла По...

Про потоп – ІНДІЙСЬКІ МІФИ МІФИ НАРОДІВ СВІТУ ІНДІЙСЬКІ МІФИ Про потоп У давнину Індія потерпала від різних природних стихій, під час яких люди боролися за виживання. Це знайшло відтворення...

“О капітане!” – Волт Вітмен Волт Вітмен ” О капітане! “ О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь! Всі бурі витримав наш корабель, сміливців лаври ждуть. Вже близько причал, і радо...

УГОРСЬКИЙ ДВОРЯНИН – ШАНДОР ПЕТЕФІ ШАНДОР ПЕТЕФІ УГОРСЬКИЙ ДВОРЯНИН Шабля прадідів кривава Висить на стіні іржава… Досить є на те причин. Я – угорський дворянин! Ким ти був, а нині...

Образ мужика у казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Каральний сміх Щедріна не залишав у спокої представників масового хижацтва – дворянство та буржуазію, які діяли під заступництвом правлячої політичної верхівки. Так, у казці “Повість...

Скорочено – ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Тече вода в сине море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце...

ПАРІС ВИКРАДАЄ ЄЛЕНУ – ДАВНЬОГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ Минуло багато днів відтоді, як повернувся Паріс у дім отця свого Пріама. Здавалось, що та зміна, яка сталася в його житті, змусила його забути про...

“Моє уявлення про море і його багатство” Всі ми хочемо бачити в нашому житті щось красиве, щось багате. Краса вкрай важлива для людини, адже людина є подобою Бога, а не просто істотою,...

Осінньо-нічні роздуми Квітами осені судини розправляються по тілу разом з думками. Час зібрати їх до купи, направити у правильне русло, та щось гальмує мій розум, схиляє його...

Етюд Етюд (фр. etude – вправи, вивчення) – в малярстві, графіці, скульптурі – твір, що має на меті глибше освоєння митцем зображуваної натури. В літературі –...

Юрій-Осип Федькович – Баркарола БАРКАРОЛА Сонце заходить, лідо леліє, У срібні луни лагуна мріє, А гондоліре, кращий Аполля, Пустився барков долів на море… \”О, де ж ти правиш? О,...