СЕБАСТЬЯН БРАНТ
КОРАБЕЛЬ ДУРНІВ
(Уривок)
Хто вік за модами пильнує,
Той сам собі ганьбу готує
І дурнів при собі гуртує.
ПРО НОВІ МОДИ
Те, що ганьбою в нас було,
Тепер пошани набуло.
Краса мужчини – борода.
А й він, як жінка, без стида
На себе вихлюпне олію,
Понікуди оголить шию,
В обручках ходить, в ланцюгах,
Як той невольник в кайданах.
Смолистий чуб зав’є в кільце
Та ще розіб’є і яйце.
Убгає в кошика волосся,
Щоб краще в кучері вилося.
Той сушить голову в вікні,
Той проти
Цілком сучасний одяг мужа,
Та розкошує в ньому нужа,
Бо одяг має силу зборок
І складок, згорток, фалд, оборок;
Їх є і в пальтах, в сорочках,
В пантофлях, штанях, у плащах:
Костюм єврейський знов ожив.
Закон у мод: приплив – відплив.
Це знак, що вабить нас пиха
На стежку сорому й гріха.
У нас царює пані Мода,
А нам від неї тільки шкода.
Вона убрання утинає,
Аж ледве пуп не виглядає.
Геть, націє німецька, моди,
Вони ганьба і глум природи! –
Являють те, що вкрити слід!
Заполонив порок весь світ!
Не може далі так тривати.
Як одкоша цьому не дати.
То далі піде в нас ще гірш.
Ціна всім буде мідний гріш.
Чи сам спочину в тьмі гробниць,
Чи, підло вбитий, ляжу ниць,
А не зречуся я дурниць.