5 КЛАС
ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ
ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ
Книга – джерело знань (за літописним оповіданням “Похвала книгам”)
Народна мудрість говорить: на землі існують три головні цінності, три чуда: хліб, щоб народ був завжди здоровим і сильним; жінка, щоб не обривалася нитка життя; книга, щоб не обривався зв’язок часів.
Наші предки шанували книгу ще з часів Київської Русі. А за князювання Ярослава Мудрого в Києві при Софійському соборі було засновано
Відповідь на це запитання знаходимо в літописі “Повість минулих літ”. Нестор, його автор, зазначає: “Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень і вночі”. Саме за любов до знань і прозвали князя Мудрим. Зібрані ним з усіх куточків держави переписувачі невтомно працювали, переписуючи та перекладаючи книги з інших мов. Завдяки їхній нелегкій роботі русичі могли черпати з книг знання, насолоджуватися мудрістю, зосередженій у них.
Високий злет давньоруської культури й книжності Нестор оспівує такими словами: “Це – річки, що напоюють
На жаль, книги того часу до нас не дійшли. Після того як хан Батий у 1240 році захопив Київ, доля їхня невідома. Та про давню бібліотеку, про її існування сучасникам нагадує встановлений на території Софійського собору пам’ятний знак, на якому зображено Ярослава мудрого з книгою в руці і викарбувано слова з літопису: “…Ярослав цей засіяв книжними словами серця вірних людей.
Велика ж бо користь людині від навчання книжного”.