КЛИМОВСЬКИЙ СЕМЕН (між 1690- 1700, Харківщина – кінець XVIII ст., с. Припутні, тепер у складі с. Мошоринє Знам’янського р-ну Кіровоградської обл.) – поет і філософ.
Один із найзагадковіших українських поетів, “козак-стихотворец”. В “Пантеоне российских авторов” про нього пишеться, що “Климовський за сім грецьких мудреців був славніший і шановніший між побратимами його козаками, що він, наче натхненний Тітус, промовляв високо-штильними віршами, давав приятелям розсудливі поради”. Даних про його біографію майже не маємо, але,
Пісня набула світової слави, варіації на неї створювали не лише українські та російські композитори й поети (зокрема, О. Пушкін), а й представники інших народів. Так, завдяки перекладові X. Тідге (1808) вона стала відомою в Німеччині, її обробляли Л. Бетховен, К. Вебер та ін.
1724 р. С. Климовський надіслав Петру І два публіцистично-поетичні твори, опубліковані
С. Климовський проголосив у них основним законом суспільного життя справедливість, стверджував, що основним джерелом державної активності має бути правда, без якої держава “підгниває і падає”. Існують згадки про ще два твори С. Климовського – “Про дивні всеросійського монарха (Петра І) діла, про премудрість його і труди” і “Про пришестя короля шведського Карла XII на Україну і про зраду Мазепи” (цей твір теж було написано віршами), але на сьогодні вони не знайдені.
Літ.: Пашук А. Семен Климовський – український мислитель XVIII ст. // Філос. думка. 1971. № 4; Нудьга Г. Козак, філософ, поет // Нудьга Г. Слово і пісня. К., 1985.
М. Шевчук
(1 votes, average: 5.00 out of 5)