Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Філософське та естетичне підгрунтя класицизму. Основні правила класицизму

Урок зарубіжної літератури 9 клас

УРОК № 7

Тема. Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Філософське та естетичне підгрунтя класицизму.

Основні правила класицизму.

Мета: Познайомити учнів з літературним напрямом класицизму, його особливостями, основними правилами, причинами виникнення; викликати інтерес учнів до теми, дати змогу відчути тогочасну історико-культурну атмосферу; розвивати навички усного мовлення та конспектування; виховувати естетичний смак.

Обладнання: портрети Людовика XIII і Людовика XIV, кардинала

Рішельє, Корнеля, Расіна, Мольєра; репродукції картин французьких художників XVII ст. із зображеннями Версаля та представників знаті.

Тип уроку: Проблемний урок з елементами дослідницької роботи.

ХІД УРОКУ

І. Оголошення результатів тематичної атестації N° 1. Аналіз типових помилок

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Доба бароко, з якою ми ознайомилися на попередніх уроках, була добою великих містиків та філософів – ідеалістів. Та не всі мислителі й митці кінця XVI – початку XVII ст. тяжіли до стилю бароко, тобто зосереджували свою увагу на складності, парадоксальності, непевності буття.

Водночас з ірраціональною бароковою свідомістю, яка твердить, що “життя – це сон”, виникає принципово нова – раціональна, яка сформувала інший підхід до розуміння сенсу буття людини та запропонувала ще один вихід із, здавалось би, безвихідної ситуації людського існування. Ми почнемо знайомитися ще з однією історико-літературною епохою, яка називається класицизмом. (Учні записують тему в зошити).

Сьогодні ми спробуємо з’ясувати причини виникнення класицизму та його особливості.

III. Робота над темою уроку

Учитель. Класицизм – це художня система, яка панувала не лише в літературі, але й у живописі, скульптурі, архітектурі та музиці. У добу Відродження культурним центром Європи була Італія, у XVII ст. ним стає Франція. Деякі учені саме її вважають батьківщиною класицизму.

Цілком закономірним є запитання: “Чому саме Франція, а не Німеччина або Італія?” Спробуємо зазирнути в історію, щоб відповісти на нього.

Повідомлення учнів за випереджальним завданням

Ситуація у Франції у XVII ст.

У XVII ст. у Франції склалася особлива форма правління – абсолютизм (уся влада належала одній людині – королю). Було подолано феодальну роздробленість, зламано опір феодалів; було встановлено певні закони, які обмежували свободу людей.

Творцем французького абсолютизму був кардинал Рішельє, який фактично керував державою (економікою, фінансами, армією, дипломатичними зв’язками) у період правління слабохарактерного і бездарного короля Людовіка XIII. Прагнучи зробити Францію такою самою могутньою й освіченою, як давній Рим епохи Августа, Рішельє опікувався мистецтвом. Він заснував Французьку Академію, через яку впливав на творчість письменників.

Рішельє зробив літературу частиною державної ідеології, яка нав’язувала людям певні погляди та стереотипи.

Після смерті Рішельє (1642 року) та короля Людовика XIII (1643 року) дворянство спробувало відібрати владу в малолітнього короля Людовіка XIV, якому на той час виповнилось п’ять років, але ця спроба виявилась невдалою; країною правила матір короля Анна Австрійська. 1661 року двадцятитрирічний король при-ступив до правління. Людовік XIV (1638-1715), якого називали “Король – сонце”, перетворив Францію на наймогутнішу державу Європи. Король – сонце з політичною метою використовував імідж відкритої, життєрадісної та доступної людини, цінителя муз і покровителя мистецтв.

Проте насправді це був підступний і хитрий політик, небезпечний майстер придворної інтриги, який пам’ятав про колишній заколот.

Король вважав себе наступником римських імператорів, а своїх підданих – нащадками римлян. Він оточив себе художниками, поетами, музикантами, від яких вимагалось прославляти могутність та пишноту правління короля. Французький двір став центром мистецтв і законодавцем смаків.

Знатні люди Німеччини, Росії, інших держав Європи намагалися наслідувати звичаї, моди, розкіш Парижа. У новозбудованому Версальському палаці король влаштовував придворні бали, на яких мусила бути присутня вся знать. Улюбленою розвагою Людовіка XIV був театр.

За часів його правління французьке мистецтво (зокрема театр і література) досягло найвищого розквіту, повністю сформувався французький класицизм.

Бесіда з узагальненням прослуханої інформації

– Що стало причиною виникнення класицизму? (Укріплення монархічної влади)

Запис в зошити

– Державна ідеологія Франції = економіка + політика + наука + + мистецтво.

– Абсолютизм – державна влада належить монарху.

– Головні політичні діячі Франції XVII ст.: кардинал Рішельє, Людовік XIV (“Король-сонце”) -” “Держава – це я!”.

– Причина виникнення класицизму – укріплення монархізму в державі.

– Класицизм (від лат. classicus – зразковий) – художній напрям (течія) у мистецтві та літературі XVII – початку XIX ст., для якого характерними є громадянська тематика, суворе дотримання певних творчих норм і правил.

Учитель. З мистецтва греків і римлян класицисти узяли лише ті правила, які вимагали дотримання суворого порядку, логіки та гармонії. Як відомо, основою античної архітектури є принцип прямих ліній або ідеального кола. Класицисти вважали цей принцип перемогою розуму над почуттями, а в добу Відродження цінувалося насамперед почуття. У цьому й полягають відмінності в наслідуванні та відродженні античного мистецтва за різних часів.

Кла-сицисти вважали, що існують певні правила, за якими твориться краса. Якщо митець точно слідуватиме їм, у нього вийде досконалий художній твір. Крім того, класицизм – стиль у мистецтві, який вимагає дотримання найсуворішої дисципліни форми і змісту. Французького письменника Нікола Булло вважають теоретиком епохи класицизму.

У трактаті “Поетичне мистецтво” він вивів правила класицизму.

Епоха класицизму породила великих драматургів, якими були трагіки Корнель і Расін, комедіограф Мольєр.

Критерії досконалого мистецтва – розум, логіка, правила.

Правила класицизму

1) Зображення героїв позитивних (зразок для наслідування) або негативних (моральний урок читачам).

2) Дотримання в драматургії правила трьох єдностей: єдність дії (чітка композиція), єдність часу (один день), єдність місця (в одному місці).

3) Підкреслення в образах героїв однієї риси характеру (честь, обов’язок, хоробрість, лицемірство, жадібність тощо).

4) Конфлікт пристрасті (серця) і обов’язку (розуму) – розум перемагає.

5) Літературні жанри поділялись на “високі” (ода, трагедія, епопея, героїчна поема; величава, урочиста мова), “середні” (наукові твори, елегії, сатири; загальновживана мова), “низькі” (комедія, пісні, листи в прозі, епіграми; розмовний стиль).

IV. Рефлексія

1. Робота в парах

Сформулювати відповідь на запитання: “Яким повинен бути художній твір згідно з правилами класицизму?” (За правилами класицизму, кожний твір повинен бути цілісним з точки зору задуму й форми, тематики й мовлення, жанру й композиції. Логічність, єдність, урівноваженість усіх елементів тексту – шлях до досконалості й естетичної довершеності.)

2. “Мікрофон”

Продовжте речення: “Сьогодні на уроці я дізнався (здивувався, відчув, уявив)…”

V. Домашнє завдання

Знайти в словниках і виписати в зошити значення таких понять: “трагедія”, “трагікомедія”, “драма”; знайти відомості про біографію та творчість Мольєра.