КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ

Українська література 6 клас

КРАСНЕ ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО…

КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ

До літнього циклу календарно-обрядової лірики належать так звані русальні пісні. Вони виконувалися у дні Зелених Свят. їх відзначають у сьому після Великодня неділю (п’ятдесятий день після Пасхи). Це свято ще називають Трійцею на честь Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого.

Трійця – одне з найбільших релігійних свят. Проте традиція відзначати Зелені Свята, які збігаються з Трійцею, сягає сивої давнини. У ці дні, які припадають

на кінець травня чи початок червня, проводжали весну та зустрічали літо, яке буяло зеленню.

Наші пращури вірили, що зібрані в ці дні трави мають чудодійні лікарські властивості.

Оселі прикрашали (клечали) зеленню – гілочками клена, липи, ясена; підлогу вистилали татарським зіллям (аїром). Оздоблювали зеленню і обійстя – стіни хати, ворота, тин. Клечальну зелень вважали оберегами від русалок, символами багатства і врожаю.

Активну участь у святкуванні Зелених Свят брали жінки та дівчата. Першого дня Трійці вони йшли у поле чи ліс, збирали квіти, плели вінки, пускали їх на воду (ворожили) чи зберігали

до Петрівки (липень), щоб “русалки не залоскотали”.

У деяких місцевостях України існували обряди “завивати вінки” або “водити Тополю” (наряджали Тополею дівчину), які супроводжувалися піснями, що називаються русальними.

Літній цикл календарно-обрядової лірики пов’язаний також зі святом Івана Купала (Купайла). Цей день (7 липня) збігається з християнським святом Різдва Іоанна Хрестителя. Народні обряди на Івана Купала відзначаються особливою поетичністю.

Вони пов’язані з розкішним буянням природи – квітучим зелом, сонцем, водою.

У цей день молодь виходить на берег річки чи озера, прибирає одного хлопця чи дівчину кущем і водить навколо хороводи, співає пісні. Юнаки запалюють вогнища, перестрибують через них (ритуал очищення). Дівчата плетуть вінки, пускають на воду, намагаючись визначити в такий спосіб свою долю.

Обов’язково в цей день потрібно було скупатися у воді, походити босоніж по росі, щоб оздоровитися.

У ніч на Івана Купала збирають лікарські трави (звіробій, материнку, м’яту, полин, чебрець, ромашку та інші).

Зі святом Івана Купала пов’язані різні звичаї та цілий цикл купальських пісень. Казали: “Лагідно цей день проведеш – цілий рік добрих друзів матимеш”. А хто вдало тричі перестрибне через купальський вогонь, того чекає удача.

У нас Купайло з верби, з верби, а ти, Богдане, прийди, прийди, до нас Купайло оглядати, а Ярославу цілувати.

Купайло – обрядове деревце, яке виготовляли з верби чи іншого дерева, прикрашали квітами, плодами з вишень, носили вулицями і співали купальських пісень. По закінченні свята Купайло ламали на гілочки і кидали на городи.

Давні обряди часто надихають митців на творчість.

Лисенко І. Івана Купала. 1984.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ