6-9 класи
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
Із збірки
“Байки харківські”
БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ
– Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі.
Видно, що ви без пуття закохані в мед.
– Ти поважний дурень, пане раднику, – відповіла Бджола. – Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському
А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.
Сила:
Шершень – се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола – се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на
Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? – Тоді, – відповість вам, – коли полюю зайця. – Коли заєць смачніший? – Тоді, – відповість мисливець, – коли добре за ним полюю.
Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітконосних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням.
Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий Катон чим мудрий і щасливий?
Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як видно з Цицеронової книжечки “Про старість”…
Але ж розкусити треба, що то значить – жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: “Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним”.
АФОРИЗМИ
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Бери вершину і матимеш середину.
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.
Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
Не за обличчя судіть, а за серце.
Ні про що не турбуватися – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух.
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, сам перший люблю.
Не розум від книг, а книги від розуму створились.
Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?
Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.
Людина – коваль свого щастя.
Не все те невірне, що тобі незрозуміле.
О, книги, найкращі порадники, найвірніші друзі!
Не суди лиця – суди слово.
Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)