ВЕСНЯНКИ
* * * Розвивайся, лозо, борзо 4, Зелена дiброво! Оживає помертвiла Природа наново. Оживає, розриває
Пута зимовiї, Обновляєсь в свiжi сили Й свiжiї надiї.
Зеленiйся, рiдне поле Українська ниво! Пiдiймися, колосися,
Достигай щасливо! I щоб всяке добре сiм’я Ти повiк плекала,
I щоб свiту добра служба З твого плоду стала! _____________________
4 Борзо – швидко.
* * * Грiє сонечко! Усмiхається небо яснеє, Дзвонить пiсеньку жайвороночок, Затонувши десь в безднi-глубiнi
Кришталевого океану… Встань, Встань, орачу! Вже прогули вiтри,
Проскрипiв
Молодая кров, Так i грудь землi диха-двигаєсь Силов дивною, оживущою. Встань, орачу, встань!
Сiй в щасливий час золоте зерно! З трепетом любвi мати щирая Обiйме його, Кров’ю теплою накормить його,
Обережливо виростить його. Гей, брати! В кого серце чистеє, Руки сильнiї, думка чесная,-
Прокидайтеся! Встаньте, слухайте всемогущого Поклику весни! Сiйте в головах думи вольнiї, В серцях жадобу братолюбiя,
В грудях смiливiсть до великого Бою за добро, щастя й волю всiх! Сiйте!
На пухку, на живу рiллю Впадуть сiмена думки вашої!