Одним з найкращих творів Гофмана вважається казка-новела “Крихітка Цахес”. В ній розповідається про потворного злого карлика, якого пожаліла фея Рожа-Гожа і наділила магією трьох золотих волосин. Гофман широко використовує іронію в своїй казці. На початку твору він висміює запровадження освіти в князівстві Керепес, яке контролювалось поліцейським свавіллям. Під репресії підпадали феї, у яких відбирали майно, а потім їх виганяли з князівства.
Таким чином в князівстві не залишилося фей, окрім Рожі-Гожі. З іронією пише автор і про вищу
Хоча і над цим героєм в кінці твору автор іронізує. Адже Бальтазар, поборовши зло в образі крихітки Цахеса, заспокоюється і стає чимось схожим на всіх інших філістерів – обмежених і корисливих обивателів князівства. Твір Гофмана головним чином будується на антитезі. Тут тісно переплітається
Щоб показати ницість філістерського суспільства, автор вдається не тільки до іронії, але й до гротеску. Це принцип художньої типізації, де автор поєднує несумісні речі – фантастичне та реальне, прекрасне і потворне, трагічне і комічне, високе і нице. Вже в самому образі головного героя втілюється ідея гротеска. Гофман наділяє трагікомічною портретною характеристикою свого Цахеса. Проте справжній гротеск відкривається не в образі потворного карлика, а в світі звичних суспільних відносин.
Цахес виступає ніби індикатором гротеска: саме з його появою проявляється вся ницість філістерського суспільства. Гофман вдається до романтичної іронії, як до способу піднесення над недоладним суспільством філістерів. Творчий світ автора є химерним, адже тут перевернуто сприймаються чесноти людей. Так зла потвора Цахес сприймається як талановита, симпатична особа.
Гротескно описується і кар’єра Цахеса: чим ближчим стає він до вищих суспільних прошарків – тим виникає більше сумнівів в розумності суспільства. Гротеск допомагає Гофману викрити справжні процеси: філістерське суспільство втратило всіляку мораль, духовність, а самі люди через свою обмеженість породжують таких кумирів Цахесів. “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер” – твір, де яскраво виражені гротеск та іронія.
Гофман називав свою казку “божевільною”, адже в ній показаний світ з перевернутими цінностями.