Питання свободи з давніх давен не переставало турбувати людину. З плином часу це філософське питання частково модифікувалося, частково змінювалося під впливом нових ідей, прагнень та уподобань, але завжди залишалося актуальним. Не втратило воно новизни і в наш час, але уже в трансформованому вигляді: питання особистої свободи розглядається як необмежена можливість утілювати в життя всі свої наміри та прагнення, у чому і закладений парадокс, адже ідеальної особистої свободи не може існувати, оскільки існують неперехідні межі у вигляді законів,
Хоча
Кухар, найнятий у місті, сповідує вдавану покірність та надмірну послужливість, що дає йому можливість удовольняти пані та майже нічого не робити самому (видно, далася взнаки його служба її московському війську). Випадок звільняє Прокопа та Устину: під впливом істеричного гніву пані втрачає на мить свою “хазяйновитість” та пильність, намагаючись позбутись захисника старенької бабусі, яка в її очах постає розкрадачкою панського майна, адже наділила дітей яблуками; пані пристає на пропозицію чоловіка віддати Прокопа до “москалів”, і то негайно, за що ще довго лаятиме лікаря, адже вони позбулися двох робітників. Москальство Прокопа фактично звільняє лише Устину, яка вже сім років дожидається чоловіка з литовського кордону, а, отже, не розв’язує цієї проблеми, не показує шляху її вирішення. Кріпацтво відійшло в минуле, але живим свідченням важких поневірянь та десятків тисяч покалічених душ залишаються нам твори українських письменників, зокрема Марка Вовчка.
Живими постають перед нами картини з життя панів та кріпаків, як з екрана промовляють до нас герої повісті “Інститутка”. Проблема прагнення особистої свободи закладена в нас, нащадках українців-кріпаків, на генетичному рівні, і саме тому, мабуть, не бажаючи повторів історії, ми так багато говоримо про особисті права та свободи, про необмеженість можливостей та ідеальну свободу. Існують вічні теми та вічні істини, і поруч з ними живуть вічні твори з непідробними почуттями, вселенським болем і горем, надзвичайною силою впливу на читача, яким і залишається “Інститутка” Марка Вовчка.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)