УРОК 32
Тема. Гр. Тютюнник “Климко”.
Зміст повісті.
Мета. Знати зміст повісті, вміти переказувати, проводити паралелі між особистим життям автора і сюжетом твору. Виховувати повагу до ветеранів Другої світової війни, здатність співпереживати.
Обладнання: виставка творів Гр. Тютюнника: “Степова казка”, “Климко”, “Вогник далеко в степу”.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1. Бесіда з учнями.
– Що вам відомо з історії про Другу світову війну?
– Як ви уявляєте тогочасні події?
–
– Які події війни розгорталися у вашім краю? Розкажіть про один з почутих вражаючих епізодів того часу.
– У яких творах, прочитаних вами, відображено події Другої світової війни?
2. Слово вчителя. Вам нині мало відома ця сторінка історії. Це була виснажлива чотирирічна війна, що принесла нашій країні великі людські втрати – криваву розплату за сталінську антинародну політику й військову бездарність.
Сталінський терор знищив усю плеяду талановитого вищого військового командування. Війна хоч і була для нашого народу переможною, але Сталін та його
Згадують про них раз на рік – у День Перемоги. Ми ж повинні шанувати їх завжди, адже, знаючи своє минуле, ми прокладаємо дорогу в майбутнє.
– Пропонуємо учням вшанувати пам’ять загиблих у Другій світовій війні хвилиною мовчання.
II. Вивчення нового матеріалу. З біографії письменника народжувалися біографії його героїв. Найкраще це видно з повістей “Климко” та “Вогник далеко в степу”.
В цих творах заговорила письменникова пам’ять про далекі дні дитинства його покоління, що вийшло з війни і змужніло в ній, ще раз підтвердивши святий закон незнищенності доброти й любові. З якими правдивими подробицями описав Гр. Тютюнник оту важку подорож юного героя.
Письменник добре знав той маршрут.
– Пригадайте, де застала війна Григора Тютюнника. (На Донбасі).
Все побачене Григором тоді так вразило, що він не міг не розповісти про це, коли став письменником. І розповів правдиво, художньо сильно про дітей у війні.
1. Літературний диктант.
– Твір “Климко” за жанром – це… (повість).
– Повість автобіографічна, бо…
Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя Тютюнника. Герой повісті “Климко” йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку з немовлям і себе з другом. Однак в основі твору – враження від того пам’ятного походу хлопчика тяжкими дорогами війни.
– Головний герой твору – …
– Другорядні дійові особи: …
2. Робота над змістом твору. (Запис на дошці).
А) “Ланцюжок подій” (за I – III розділами).
Климко за станцією, у степу. -> Життя з дядьком Кирилом у залізничному бараці. -> Смерть дядька.-> Пакунок від солдата-чеха. -> Станційний аптекар дід Бочонок. -> “Рятівні” знахідки (глід, картопля, сухарі, кавунчата). -> Климків притулок на шахтній ваговій. -> Допомога Зульфата. -> Випадок на базарі. ->Маленькі захисники й помічники Наталії Миколаївни. -> Намір роздобути сіль.
Б) Переказ з елементами розповіді.
– Розкажіть про стосунки Климка з іншими персонажами твору (за I-III част.)
В) Виразне читання.
– Зачитайте уривки про труднощі, яких зазнає Климко під час подорожі по сіль.
Г) “Асоціативний кущ”.
СХЕМА
Г) “Усне малювання” (асоціації з поняттям війни)
– символи: ворони, круки, стерв’ятники, шакали;
– кольори: чорний, червоний, багряний, сірий, стальний, темно-коричневий.
III. Підсумок уроку.
Таким було воєнне дитинство головного героя повісті – Климка. Його покоління змушене було нести на рівні з дорослими тягар усенародного горя, виявляючи особливу увагу до тих, кому стає неймовірно важко, з усіх сил прагнучи їм допомогти.
IV. Домашнє завдання.
Прочитати IV, V, VII частини твору.