Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелєватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії.
Учасник німецько-радянської війни.
Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ.
У 1950-1961 роках – заступник головного редактора журналу “Перець”, згодом заступник головного редактора журналу “Мистецтво”.
Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б).
Твори
Поеми
“Слався, Вітчизно моя!” (1958) “Куміада” (1969) Поетичні збірки сатири та гумору “Великі цяці” (1956) “Карикатури з натури” (1963) “Коротко і ясно” (1965) “Щоб вам весело було” (1967) “Усмішки” (1971) “Смійтесь, друзі,
Сміхологія (вибране)
“Архетипи. Гумор. Сатира.” (2003) “Сміхологія, видання третє доповнене” (2007) “Сміхологія, видання четверте” (2007) “Байкографія, видання третє” (2008) “Архетипи, видання друге” (2009) “Куміада. для дітей і дорослих.” (2009) “Веселі гуморески” (2010) “Школярикам.
Гуморески. Баєчки.” (2011) Книжки для дітей “Пушок і дружок” (1957) в співавторстві з Ф. Маківчуком “Старі друзі” (1959), в співавторстві з Ф. Маківчуком “Про відважного Барвінка та Коника-дзвоника” (1958) – у співавторстві з Б. Чалим, “Іванець-Бігунець” (1963) “Як сторінка, то й картинка” (1964) “Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу” (1965) “Перченя” (1966) “Школярикам.
Гуморески. Баєчки.” (2011)
Інші твори
Дядько їсти хоче Заморські гості Заноза Красотульки Кто шумєл?
Мова величава Не в своїй тарілці Серед темної ночі
Спілкування Турок
Нагороди
Лауреат премії імені Остапа Вишні (1988; року за книжку “Сміхологія”); Перший лауреат премії імені Петра Сагайдачного (1996); Літературна премія імені Наталі Забіли;
Орден “За заслуги” 3 ступеня (1997; за вагомий внесок в українську літературу); Почесне звання “Заслужений діяч мистецтв України”; Медаль Міжнародного доброчинного фонду “Українська хата” – “За доброчинність”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)