Третій ангел просурмив, і впала з неба велика зірка, яка горіла, немов світильник, і потрапила на третю частину рік і на джерела вод. Їм я сеї зірки “полин”, і третя частина вод зробилась полином і багато людей померли від вод, тому що вони стали гіркими. “Откровення Св. Іоанна Богослова” ” Чорнобиль ” українською мовою – полин звичайний. Вже за декілька днів після аварії пішов поголос про таємничий зв’язок між Апокаліпсисом і вибухом четвертого енергоблоку. Весною 1986 року назва невеличкого провінційного містечка Чорнобиль,
Тут сталася страшна трагедія, яка забрала життя багатьох і ще буде забирати протягом багатьох років. Навряд чи коли-небудь ми до кінця спокутуємо свої гріхи…
Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався о 1 годині 23 хвилини 48 секунді. “Будівлі реактора практично не було. З труби виривався стовп чорно-зеленого вогню – аж гудів”, – згадує очевидець. Пожежники Володимир Правик, Володимир Тищура, Микола Титенюк, Микола Ващук, Василь Ігнатеико, Віктор Кибенкж віддали своє життя, щоб вогонь не перекинувся на сусідні блоки станції.
Неможливо
А цього часу країна безтурботно готувалася до святкування Першотравня, засоби масової інформації заспокійливо “присипляли”, що нічого страшного не сталося, хоча вже 26 квітня почалась евакуація жителів міста енергетиків – Прип’яті.
На дезактивацію території було кинуто військові частини, через районні військомати йшов неоголошений набір резервістів. Усіх цих людей направляли в самісіньке пекло, нічого не пояснивши і не надавши елементарних засобів індивідуального захисту, – потрібно було терміново локалізувати джерело радіації. І нікого не турбувало, що мине небагато часу, і тисячі, тисячі ліквідаторів – здорових молодих людей – почнуть хворіти та помирати.
Чорнобиль і досі дає про себе знати. Радіоактивне забруднення величезних територій, рік і озер, міст та сіл (у радіусі тридцяти кілометрів від Чорнобиля і досі ніхто не живе) – це лише частина трагедії. Головним на Землі лишається людське життя, і саме воно опинилося під загрозою. Ні для кого не є секретом, що після Чорнобильської трагедії померло багато людей, ще більше захворіло, і страшні показники продовжують неухильно зростати.
У дорослих частота ракових захворювань підвищилась у два-три рази, у дітей – в десятки разів. Відбувається послаблення імунної системи, змінюється склад крові, генетичний код. Особливо страшно це відбилося на дітях – скільки мутацій, неймовірних захворювань, численних порушень функцій організму…
А решта саркофагів і досі стоять – стоять страшним пам’ятником людського горя. Чорнобиль назавжди залишиться в наших душах чорною, страшною безоднею.
О люде мій бідний,
Моя ти родино,
Брати мої вбогі, закуті в кайдани!
Палають страшні, незагойнії рани
На лоні у тебе, моя Україно!
Вслухайтеся в ці рядки!
Вдумайтеся в них – і здійміться на крилах сумних пісень, щоб поглянути на страшні незагойні виразки і струпи радіації на рідній землі. І скажіть разом із Лесею Українкою та з Україною:
“Жити хочу!
– Буду жити!”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)