У першому романі оповідання ведеться від імені французького натураліста професори Аронакса, що став учасником морської експедиції, організованої урядом Сполучених Штатів для піймання або знищення невідомої істоти гігантських розмірів, що бачили в різних широтах світового океану, зустріч із яким для деяких кораблів виявлялася згубною. Волею обставин професор розкриває таємницю, що схвилювала мир, – чудовисько виявляється підводним кораблем, чудом інженерної думки, осяянням геніального винахідника
Творець і хазяїн підводного корабля
20 000 лье під водою – це дивне кругосвітнє плавання, що роблять мешканці підводного корабля, як не можна краще пристосованого й для відпочинку, і для наукових занять. Капітан забрал із собою в глибини морів колекцію шедеврів живопису, величезну бібліотеку й доповнив все це зборами чудес, знайдених на дні океанів
Однак він не до кінця порвав зв’язок з тими, хто залишився на суші: час від часу “Наутилус” підходить до берегу, з борта корабля передають комусь таємничі ящики. І професор Аронакс розуміє, що Н. допомагає тим, хто бореться за волю, віддаючи їм скарбу “Наутилуса”. Однак таємниця капітана так і не буде розкрита в романі: Пьер Аронакс покине корабель (а точніше, утече з його), не довідавшись нічого, крім того, що йому порахували можливим показати: південні й північні моря, життя океанських мешканців, підводні гаї й, нарешті, що затонув материк Атлантиду
И тільки в романі “Таємничий острів” умираючий Н. розповість історію свого життя декільком американцям, занедбаним на незаселений острів після катастрофи. Ці люди (не знали, що в підводній печері острівця знайшов притулок “Наутилус”), що зуміли вистояти й вижити, зберігши людське достоїнство, мали право почути сповідь капітана й судити про його вчинки. Творець унікального підводного корабля звався колись принцом Даккаром, його батьківщиною була Індія, але утворення він одержав європейське.
Після придушення англійцями повстання, вождем якого він був, принц, що втратив всю свою сім’ю, вирішив навіки зникнути від миру. Так він перетворився в капітана Н., жителя моря, ученого й пустельника, завжди готового, однак, прийти рятуйте!, хто в цьому бідує. І він до кінця залишається вірний вибраному шляху: “Наутилус”, назавжди занурений в океанську безодню, стає саркофагом свого творця