Письменник, названий влучно й зло одним з персонажів “бюргером, що заблукав у мистецтво”, цей герой духовно пов’язаний з маленьким Ганно Буденброком. Чуйна до області художнього, поетична душу Тонио Крегер не злагодила зі свідомістю сумнівності циганської мятежно, знайшла втілення в сумбурному письменницькому житті з її тугою про світ “веселих, білявих і блакитнооких”. Він не теперішній бюргер, він тільки хоче їм бути, але туга за “бюргерським” миром позбавляє його повноти життя в сфері мистецтва.
По його власному визнанню,
И справа не в тім, що він по покликанню “бурлака, циган”. Просто все чуже, не зрозуміле для нього – жадана загадка, таємниця, яку треба осягти. Очевидна заурядность мешканців миру “білявих і блакитнооких”, у яких він по черзі був томливо й цнотливо закоханий у дитинстві (Гансу Гансена й Інгі Хольм), у його поданні трансформований як прояв єдиний справжньої й щасливої людяності.
Як зізнається сам Тонио Крегер він любить життя, а Ганс і Інгі її випромінюють. Зустрівши їх разом через багато років, Т. К. тільки зайвий раз переконується
Він же сам – все-таки занадто невпевнений, слабкий бюргер, що слухняно визнає себе “помилкове забредшим у мистецтво”,- адже з тим же правом його можна було б назвати й художником, спантеличеними примарами “простого людського щастя”, отчого в мистецтві все саме неординарне, талановите викликає в нього недовіра, представляється двозначним і підозрілим
(2 votes, average: 4.00 out of 5)