Вони розкриваються лише перед тими, хто вміє бачити і хоче слухати.
Романтична оповідь про заснування “Софіївки” каже, що Граф Станіслав Потоцький узяв шлюб із вродливою грекинею Софією. Закоханий чоловік квапився виконати всі забаганки молодої дружини.
Важко собі уявити щось більш романтичне і прекрасне…” Далі у листі вона розповідала, що закохалася до нестями, що “Аркадія” дуже нагадує їй Крим. Відтак вона запевняла чоловіка, що з його достатками можна було б протягом двох років мати таку саму, а може, й прекраснішу “Аркадію”, і просила про таке сільце в Криму… На жаль, Софія не знала
Тому тоді придбати садибу в Криму граф не міг.
Та недаремно древня мудрість твердить: усе перемагає Кохання! Вона й надихнула закоханого Потоць-кого на своєрідний подвиг – він зібрав кошти, і через рік в Умані, серед вигорілих під сонцем степів та балок почалося будівництво парку в романтичному стилі. У дарунок коханій граф вирішив створити куточок Еллади, щоб нагадував він їй гори й ліси, чисті струмки й прозорі озера покинутої рідної Греції.
Граф доручив будівництво парку людині талановитій і широко ерудованій – Людвігові Метцелю, колишньому польському військовому інженерові. Саме за його проектом утілили в життя таку феєрію гаїв і мальовничих галявин, ставків і водограїв, терас і алей, гротів і альтанок.
Тисячі екзотичних дерев було звезено до Умані звідусюди. Вони чудово вписалися в навколишню місцевість і створили неповторний ансамбль.