Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша Ш. Бодлера “Вечорова гармонія”. Тлумачення предметних образів як “видимих знаків” ідей, почуттів, душевних станів у поезії “Відповідності”

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АВТОРСЬКІ УРОКИ

ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ

УРОК № 25

Тема. Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша Ш. Бодлера “Вечорова гармонія”. Тлумачення предметних образів як “видимих знаків” ідей, почуттів, душевних станів у поезії “Відповідності”

Мета: проаналізувати вірші зі збірки “Квіти зла”, поглибити знання учнів про творчість Ш. Бодлера, особливості поетики митця; домогтися

засвоєння поняття “сугестія”; розвивати навички аналізу поетичного твору, виразного читання, зв’язного мовлення, логічного мислення, творчі здібності; сприяти формуванню читацької культури школярів.

Обладнання: підручник; тексти віршів Ш. Бодлера (у перекладах на вибір учителя та учнів); словник літературознавчих термінів, тлумачний словник.

ХІД УРОКУ

Одна з найхарактерніших прикмет поезії

Бодлера полягає в органічному поєднанні

Глибокого й інтенсивного ліризму

З пластичною довершеністю форми.

Філософська ідея чи драматичне переживання

Знаходять у нього напрочуд повне

втілення в образах,

Візуально виразних до скульптурності

Й водночас піднятих до висоти символу.

Д. Наливайко,

Український літературознавець

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Бесіда.

– Дайте визначення понять “символізм”, “модернізм”.

– Назвіть основні ознаки символізму.

– Розкрийте особливості естетичних поглядів Ш. Бодлера.

– Розкажіть про структуру збірки “Квіти зла”.

– Яке символічне значення назви збірки “Квіти зла”?

2. Виразне читання напам’ять поезії Ш. Бодлера “Альбатрос”.

(Вірш декламують напам’ять 3-4 учні.)

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ

Двоплановість збірки “Квіти зла”

III. ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Слово вчителя.

Як відомо, композиційну особливість структури збірки “Квіти зла” становить її двоплановість. Це стосується передусім основної частини “Сплін та ідеал”, в якій утверджується божественна природа людини і ницість звичайного життя. Поет прагне злетіти вгору, його “трепетний дух” утікає від “земної хвороботворної гнилі”, щоб піднятися в “осяйну даль”, у “таємні сфери”. Але йому важко втриматися на цій висоті.

Від першої частини “Спліну та ідеалу” до заключної (вірші “Сплін”, “Марево”, “Жага небуття”, “Алхімія страждання”, “Годинник”) чітко простежується низхідна лінія, яка веде не від “спліну” до “ідеалу”, а навпаки, від “ідеалу” до “спліну”, від Бога – до Сатани.

Цикл “Сплін та ідеал”, як і в цілому вся збірка,- це лірична драма, де ідеалові протистоїть не сама дійсність, а “сплін” – хворобливий душевний стан, породжений цією дійсністю. Бодлеру вдалося заглянути в безодню людського відчаю й душевного мороку.

2. Виразне читання поезії Ш. Бодлера “Вечорова гармонія”.

(Учень чи вчитель декламують вірш у перекладі Д. Павличка (або іншому на вибір учителя).)

Вечорова гармонія

Надходить час, коли стебло співає росне,

Немов кадило цвіт димує в тишині;

Мелодій повіви зринають запашні,

Меланхолійний вальс та очманіння млосне!

Немов кадило, цвіт димує в тишині,

І серце скрипки десь тремкоче стоголосне,

Меланхолійний вальс та очманіння млосне,

Як вівтар, небеса високі і смутні.

І серце скрипки десь тремкоче стоголосне,

Те серце, що труну ненавидить і в сні!

Як вівтар, небеса високі і смутні,

Упало в кров свою світило життєносне.

Те серце, що труну ненавидить і в сні,

З минувшини бере світання високосне,

Упало в кров свою світило життєносне,

Та сяє, мов потир*, твоє лице мені.

3. Аналіз вірша.

– Які почуття викликає у ліричного героя вечір? (Вечір викликає у героя різні почуття та асоціації. Глибоке враження на нього справляють захід сонця, нічна тиша, буяння трав і дерев.)

– Як у вірші досягається відчуття гармонії? (За допомогою поєднання звуків та ароматів, почуттів і вражень.)

– Прослідкуйте за особливостями мелодики. (Вірш дуже мелодійний. Ця мелодійність забезпечується повторами, прийомами асонансу (часте повторення звуків “о” та “у”, що передають протяжність мелодії) та алітерації (багато сонорних звуків “м”, “л”, “н”. Разом з тим часте повторення “р” вносить відчуття тривоги).)

– Яку роль відіграє образ меланхолійного вальсу? (Це мелодія серця ліричного героя – меланхолійна, тобто сумна, дещо піднесена, але трагічна.)

– Чи можете ви сказати, про що цей вірш? (Про невимовну тугу особистості, прагнення гармонії, недосяжність ідеалу, про життя і смерть.)

– Яке значення має захід сонця, змальований у кінці вірша? (Кривавий захід сонця набуває символічного значення. Він уособлює душевні втрати, що завжди супроводжують життя людини. Але в останньому рядку звучить світла нота: згадка про кохану “Та сяє, мов потир, твоє лице мені”.

Невипадковою є згадка про потир, адже кохання набуває ознак святості. Саме таким і є це почуття.)

– Який прийом використовує автор у фіналі твору? (Прийом синтаксичного протиставлення: “Упало в кров свою світило життєносне, / Та сяє, мов потир, твоє лице мені”.)

4. Слово вчителя.

У вірші “Вечорова гармонія” відчувається якась недомовленість, незавершеність. І все це відбувається в душі ліричного героя. Перед нами приклад сугестивної лірики.

5. Словникова робота.

Сугестія – навіювання, спонтанний вияв емоцій.

Сугестивна лірика – жанрова група ліричних творів, яка спирається не на логічно оформлені зв’язки, а на асоціації та інтонаційні відтінки, звернена до емоційної сфери читача. Предметом зображення в сугестивній ліриці є духовна сфера, внутрішні конфлікти морально-психологічного характеру.

6. Продовження слова вчителя.

Поезія “Вечорова гармонія” має глибокий підтекст. Вірш демонструє тезу поета про те, що справжнє мистецтво має бути незавершеним, таємничим. У творі воєдино зливається Краса і Таїна, які символізують різні першоджерела. Так автор стверджує гармонійну цільність особистості в усіх її почуттях.

Подібна цільність є одним із проявів Ідеалу, способом утвердження духовної величі людини.

Відомий російський поет-символіст В. Брюсов писав: “Два вірші Бодлера визначають межі його поезії, а можливо й поезії взагалі: “Краса” та “Відповідності”. В одному з них поет схиляється перед Красою світу, а в іншому – перед його Таїною. Людство з давніх-давен знає ці два напрямки, ці два ідеали. Античний світ схилявся перед Красою, світ християнський – перед Таїною.

Боротьба цих двох ідеалів і складає всю історію людства”.

7. Виразне читання поезії Ш. Бодлера “Відповідності”.

(Учень або вчитель декламують вірш у перекладі М. Драй-Хмари (або іншому на вибір учителя).)

Відповідності

Природа – мудрий храм, де ряд колон живих

Нечутно шепчеться, як вечоріє днина;

Лісами символів проходить там людина

І зустріча привітний погляд їх.

Як верховинських лун глухі, протяжні гуки,

Зливаються в акорд протяжний і міцний,

Де все з’єдналося: і ніч, і день ясний,-

Так сполучаються парфуми, барви й звуки.

Є свіжі пахощі, як тільця немовлят,

Зелені, як лука, м’які, як звук гобоя,

І є торжественно-розпусний аромат –

Дух амбри, ладану, дух пижма і бензоя,

Що в безкрай шириться, як і саме життя,-

У нім екстаза дум, в нім захват почуття.

8. Аналіз вірша.

– Чи можна визначити тему вірша? (Чітко її визначити важко. Адже в поезії багато таємничого, інтуїтивного, підсвідомого.)

– Якою у цьому вірші є позиція автора? (Автор закликає читачів долучитися до загадкової і непізнаної таємниці буття, відчути цілісність та єдність усього сущого. Кожен читач по-своєму може трактувати символи поезії, адже вони завжди багатозначні.)

– Якою у вірші постає природа? (“Природа – мудрий храм”.)

– У чому полягає особливість зображення світу в поезії? (У вірші багато зорових і чуттєвих образів. Автор передає звуки і запахи. Читач “відчуває” запах парфумів, “дух амбри, ладану, дух пижма і бензоя”, “бачить” зелені луки, ліси, безкраї поля. Кожен має знайти свої “відповідності” і пізнати сенс буття.)

– Визначте жанр поезії. (Сонет: 14 рядків, два катрени і два терцети. У кінці – основна думка: життя багатогранне і непізнане.)

9. Робота з епіграфом.

– Виразно прочитайте епіграф до уроку.

– Які особливості поетики Ш. Бодлера визначив Д. Наливайко? (Органічне поєднання глибокого ліризму, філософська насиченість вірша, символізм образів.)

10. Проблемні запитання й завдання.

– У чому полягає особливість поетики Ш. Бодлера?

– Знайдіть втілення рис символізму в поезіях Ш. Бодлера.

11. Коментар учителя.

Основоположний структурний принцип збірки “Квіти зла” є таким, що відповідає романтичному напряму. Це визначається контрастним протиставленням поета, який прагне до ідеалу, і жорстокого навколишнього світу. Домінантами, що організовують образно-поетичну структуру збірки, виступають принцип контрасту, характерний для романтизму, і символіка.

Кожен художній образ тією чи іншою мірою є символом, бо він не тільки щось безпосередньо відображує, а й символізує ширше, істотніше, загальніше.

Вірші Бодлера часто сповнені жахливих, гидких, відвертих картин пороку, бруду, розбещеності (“Падло”). Але якщо поезія насичена образами, котрі символізують суспільний і моральний занепад, це не означає, що сама вона випромінює зло. Навпаки, будь-який вірш Бодлера обов’язково несе віру та надію на краще.

Про це свідчать слова самого поета: “…У цю жорстоку книгу я вклав усе моє серце, усю свою ніжність, усю мою віру. усю мою ненависть…”.

“Квіти зла” – це здійснений із рідкісною послідовністю та завершеністю синтез значної епохи європейської поезії – доби романтизму, й водночас своєрідний пролог до іншої видатної поетичної епохи кінця XIX – початку XX століття. Тому невипадково Бодлера називають і пізнім романтиком, і поетом епох імпресіонізму, і предтечею символізму.

“Квіти зла” вплинули на розвиток сучасної поезії. Французькі послідовники Бодлера – С. Малларме, А. Рембо. Сильний вплив Бодлера можна виявити у творчості австрійського поета Р.-М.

Рільке.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Творче завдання. Рольова гра.

– Ознайомившись з віршами зі збірки “Квіти зла”, уявіть себе “адвокатом” Ш. Бодлера. Спробуйте “захистити” його на суді.

2. Заключна бесіда.

– Яке ваше особисте враження від поезії Ш. Бодлера?

– У чому виявляється особливість композиції збірки “Квіти зла”?

– Яким поет бачить мистецтво?

– У чому полягає особливість поетики Бодлера?

– Які особливості символізму притаманні поезії митця?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити матеріал про символізм, його естетичні принципи.

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про життєвий та творчий шлях П. Верлена.

______________________________________________________________

* Потир – чаша, в якій на літургії змішують вино з водою для причастя.