Маленький Чиполлино, відправляючись мандрувати по країні, мужньо бореться із гнобителями народу. Усюди він бачить картини вбогості й безправ’я. Так, кум Гарбуз ” чиледве не із самого дитинства мріяв про те, що в нього буде коли-небудь власний будиночок”. “Зрештою він вирішив працювати побільше, а є поменше”, щоб прискорити придбання цегл на будівництво будинку.
Коли наступила старість, кум Гарбуз побудував свій будиночок, але він був настільки малий, що старому нічого не залишалося, як “жити в цьому будинку сидячи”. У такому
Щоб прокормити барона Апельсина, селяни повинні були щодня направляти в замок своїх поміщиць – графинь Вишень “обози з найрізноманітнішою їжею”. У підсумку “у них нічого не залишилося. Вся худоба з’їдена, всі плоди з дерев обібрані”.
Всі навколо, навіть “повітря, було власністю графинь Вишень, і тому всі, хто дихає, повинні платити гроші за оренду повітря”. Нарешті, графині Вишні зажадали, щоб суд визнав їхнє право “стягувати орендну
Вони вступають у боротьбу з ненависним кавалером Помідором, ненажерливим бароном Апельсином, принцом Лимоном і всіма, хто сидить на шиї народу. Їхня боротьба закінчується перемогою. Чиполлино і його друг Вишенька водрузили на вежі замка Прапор Волі. Із цього дня події стали розвиватися з нечуваною швидкістю: “принц і графині покинули свої колишні володіння”, замок був перетворений в “Палац дітей”. “Там є й кімната для малювання, і театр ляльок з Буратіно, і кіно, і пінг-понг, і безліч усяких ігор. Зрозуміло, там є й найкраща, сама цікава й корисна для хлопців гра – школа…”
Закінчує Джанни Родари казку наступними словами: “Правда, є ще на світі інші замки й інші дармоїди, крім принца Лимона й синьйора Помідора, але й цих панів коли-небудь виженуть, і в їхніх парках будуть грати діти. Так буде так!”
Казка мала величезний успіх у юного читача. ” Хлопчик-Цибулинка” став емблемою багатьох піонерських плакатів в Італії, спеціальний значок – “значок Чиполлино” – вручається хлопцям, що активно беруть участь у роботі “Дитячого куточка” газети “Унита”: тим з них, хто зумів виявити більшу кмітливість, запал і вміння в рішенні ребусів і загадок, у своїх віршах і малюнках, присланих у газету. Журнал “Лаворо” так писав про цю казку: “Важке завдання – створювати нові книги для дітей. Потрібні такі книги, які вчили б дітей розуміти життя, бути чесними й прямими й не утовкмачували б їм святенницьку мораль…
У книзі Родари казковий елемент вдало сполучається із зображеннями сумної правди нашої дійсності, і, як у кращих зразках справді народної літератури, героїзм і доброта позитивних героїв приводять до торжества справедливості”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)