Етика

Етика (грецьк. ethos – звичка, звичай, ethicos – моральний) – філософська наука про походження і сутність моралі, моральної свідомості людини. Е. систематизує, класифікує і пояснює норми і правила, які регулюють поведінку людини в суспільстві з урахуванням особистих, колективних і громадських інтересів. Термін “Е.” часто вживається для позначення моралі як сукупності моральних уявлень, якостей людини, тому в багатьох випадках слова “мораль” та “Е.” є синонімами. Але мораль – явище духовного світу людини і форма суспільної

свідомості, а Е. – наука про мораль, її теоретичне осмислення. Основні категорії Е. і поняття моральної свідомості: добро, зло, честь, гідність, совість, щастя тощо.

Е. – наука, з якою взаємодіє літературознавство, оскільки література безпосередньо відбиває моральні якості суб’єктів художнього вираження. Проблема єдності, взаємодії краси і добра цікавила ще давніх мислителів, які ввели поняття калокагатії (благородної краси), згодом просвітителі досліджували взаємодію в мистецтві правди, добра і краси. Взаємодія етичного й естетичного в житті суспільства, окремої особи – вічна і складна проблема. Відомий

афоризм А. Франса: “Естетика – це етика майбутнього”.

Літературознавці стикаються також з проблемою моральної відповідальності письменника, критика, моральної зорієнтованості власних літературно-критичних суджень тощо. Проблема Е. відображена в естетичній категорії величного.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Етика