Чи уявляєте ви, якою трагедією для Усіх людей була аварія на Чорнобильській АЕС? Це теж саме, що й вибух атомної бомби. Та й зараз назва міста “Чорнобиль” лякає всіх, викликає жахливі асоціації: картопля чи не з Чорнобиля, яблука чи не з Чорнобиля. Ніхто не хоче отримати променевої хвороби. Люди хочуть жити. І живуть, і забувають про те, що наробили озонових дірок, мабуть, чекають, що через них на планету посипляться інопланетяни; висушили моря – чи не для того, щоб зрівняти площу світового океану із сушею?
Занапастили річки, в яких риби
Після закінчення школи Іван Драч стає викладачем російської мови та літератури в сусідньому селі, в семирічці. Потім служить в армії. Після цього вступає на філологічний факультет Київського університету. Згодом Павло Загребельний взяв талановитого юнака до “Літературної газети” у відділ поезії. Тим часом Драч
Працював у сценарній майстерні кіностудії ім. О. Довженка. Але дуже скоро українське кіно було фактично розгромлене. Нічого робити, довелося Драчу увійти в правління Київської організації Спілки письменників
України, а потім навіть стати його головою. Від долі не втечеш: Драча обирають головою Народного руху та депутатом Верховної Ради України, головою Ради товариства “Україна”. Звернемося до поеми “Чорнобильська Мадонна”, щоб написати твір.
В ньому вам треба підкреслити, що поема постала як спокута і прозріння дорогою ціною. За безладу безмір, за кар’єри і премії, Немов на війні, знову вихід один: За мудрість всесвітню дурних академій Платим безсмертям – життям молодим-. “Чорнобильська Мадонна” розпочинається потужним і багатообіцяючим зачином, у якому І. Драч закликає собі на підмогу всі сили мистецтва й духу, аби спромогтися впоратися із завданням, яке перед ним стоїть. Зверніть увагу на розділ “Роздуми під час відкритого Чорнобильського суду в закритій зоні на стару-старосвітську тему: “Ірод і Пілат”. Великі злочини минулих років, виявляється, були “іменними”, тобто усі знали імена злочинців. Нині ж такого немає – усі працюють анонімно.
На лаві підсудних у Чорнобилі сиділо шестеро, але сьоме, головне місце, залишалося вільним. На ньому – безіменність. На ньому міг сидіти вчений, державний муж, поет – кожен з нас. Хто він, Пілат, що вмиває руки від радіації? Чи не ти сам?
Ось тут ви можете сказати про відповідальність кожної людини за те, що відбувається на нашій планеті. Чому їх – шість? А де ж це перший – Ти?!
Чому ти не сидиш, на лаві – Перший? А у змія-спокусника ледь не виростають янгольські крила, майже як у міністра охорони здоров’я. У цій новітній, очорнобиленій притчі вся історія людства. Страшна трагедія нарешті допомогла нам збагнути те, що предки закодували в нехитрі й зрозумілі символи.
Подумайте над тим, що спокуса зірвати заборонений, недозрілий плід із дерева пізнання добра і зла призводить до вихолощення суті плоду. Підкресліть, що зрізується жива зелень земного раю, вилущується насіння – шюдюща сила, безсмертя, вражене радіацією; переполовинюється цілісність обезнасіненого буття.
Страшним є образ Мадонни. Це страшне попередження. Пройшовши через ряд варіацій (селянська Мати, Солдатьська Мадонна, Хрещатицька Мадонна), він набуває в епілозі остаточності: Чорнобильська Мадонна стає уособленням, втіленим закликом до відповіді за все, негідне людини, втіленою невідворотністю суду совісті, останнім нагадуванням про відповідальність за майже вже погублений світ. На своїх руках “сива чорнобильська мати” несе “хворе дитя”, і це хворе дитя – наша планета, наша земля, саме людство.
Тобто в своєму творі вам треба згадати не тільки про Чорнобильську трагедію, а про всі “трагедії”, що відбуваються на нашій планеті. Можливо, буде потрібно звернутися до відповідної літератури. Покажіть, скільки горя та страждань принесла Чорнобильська біда: вмирають крізь люди – згадайте “Сучасну сковородистку”:
Зосталась я сама, Мов на вербі листок. Ну, а села нема. Втекло кудись село.
Або “Запитання без відповіді”: Всі криниці в целофанових капишуках, Всі колодязі затушковані Питали одне-однісіньке: Де знайти кілометри целофану На рукотворне Київське море Чи бодай на Десну зачаровану, З якої Київ п’є воду?!
Адже заражено було все: земля, повітря, вода і люди. Навіть той дощ, що падає з неба. Гине планета. Можете поставити питання: чи зможемо ми врятувати нашу планету, адже, врешті-решт, це залежить від кожного з нас.
У висновку необхідно сказати, що “Чорнобильська Мадонна” І. Драча – це попередження, останнє попередження, щоб подивитися навкруги себе і взятися до розуму, щоб не загинула планета, щоб не загинули люди.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)