Твір-опис місцевості за картиною В. Д. Полєнова “Московський дворик”. Церковний дзвонар сповістив міську околицю про початок нового дня. Але голосисті півні його випередили. День обіцяв бути таким самим, як і погідливий ранок, зображений на картині “Московський дворик”, що належить пензлю Василя Дмитровича Полєнова, одного з найпопулярніших художників другої половини XІX століття. Ранок дарує багато світла і радості.
Ця радість ллється і під зелені трави і дерев, і від білизни будівель, і від хмар та бездонного блакитного неба.
Ще дуже рано – тіні від колодязного зруба, від постатей жінок і хлопчика чіткі, але дворик на околиці міста вже живе своїм буденним звичним життям. На переднім плані картини білоголовий хлопчик у світлій сорочці і темних штанцях – він щось розглядає. Може, ромашку, яку щойно зірвав? Трохи віддалік граються на
Праворуч запряжена у віз конячка покірливо чекає на хазяїна. З дому виходить жінка з важким відром – руку відмела убік. Чи хоче курей нагодувати, чи воду вилити.
Сам дім, з якого вона вийшла, приваблює своєю добротністю. Над цокольним поверхом підвівся другий поверх з високими вікнами. Гостроверхий дах з напівкруглим горищним вікном обрамлений бортиком. Цілком сучасно виглядають і водостічні труби, і наступна будівля, яка щільно примикає до будинку, схована у зелені саду.
Крізь крони дерев видно портал, витончені пілони. Сад, що підступає до будинку, оточений дощаним парканом. І галявина перед будинком, і старий сад, і кури, і конячка, і дерев’яні господарські будівлі – це скоріше атрибути сільського пейзажу.