Двоголосе слово

Двоголосе слово (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. Д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи значеннєві позиції, які перебувають у діалогічному відношенні. Сам факт і спосіб подачі такого слова зумовлює появу в ньому другого голосу, власне, голосу розповідача (нарратора) чи автора.

М. Бахтін у праці “Проблеми поетики Достоєвського” (1963) окреслює два різновиди Д. с: односпрямоване і різноспрямоване слово. Перший різновид характерний для стилізації, прикладом другого може бути пародія. Д. с: виділяється як окремий тип слова на тлі одноголосих слів-предметів або слів опредмечених. Д. с. характерне для епічної поліфонії, хоча з’являється і в інших сферах.

Різновиди двоголосся проявляються, крім стилізації і пародії, в таких жанрах, як памфлет, сатира, гумореска, драма та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Двоголосе слово