Як відомо, Даніель Дефо створив образ Робінзона Крузо за допомогою шотландця Александра Селкірка. Незнаюча людина скаже, що ці дві людини однакові, але давайте перш ніж наклеїти дві етикетки на дві пляшки, придивімось до їхнього змісту.
Історія Селкірка, з якої усе почалось, зовсім не схожа на історію Робінзона Крузо: через непокору капітану корабля, боцмана Александра висаджують на острів Мас-а-Тьєрра, який знаходиться поблизу Чилійського узбережжя. Йому залишили рушницю, невеликий запас пороху і продуктів. На цьому острові він провів
Робінзон Крузо, моряк з Йорка, зазнав аварії біля острова Тобаго, у якій загинули всі, окрім нього. За сприятливих обставин, він забирає деякі припаси з корабля. Завдяки наполегливості і праці він зміг прожити тут двадцять вісім років.
Напевно, між ними схоже те, що обидва вижили; обоє були непокірними і вольовими. Александр і Робінзон не опустили руки і не здались перед труднощами. Вони жили під девізом: “Контра спем сперо” і завжди підкорялись йому.
Але якби мене запитали, кого з них я люблю більше, то не гаючись я відповіла б: “Робінзона Крузо”.
Можливо через те, що більше знаю про нього, або через більш поміркований, сильний характер. Також я люблю його за працьовитість і світлий розум, який не потьмянів через стільки часу без спілкування. Його великодушність і милосердя вражають”.
Спасибі Даніелю Дефо за цей роман!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)