Духовний світ людини. Він глибокий, багатогранний, не пізнаний до кінця. Чим він багатший, тим цікавіша людина, тим змістовніше й прекрасніше її життя.
На сторожі нашої духовності, нашої душевної чистоти стоять Вічні oбереги, про які народ говорить: це загальнолюдські цінності. Мамина колискова, молитва до Бога, батьківське благословення, родинне вогнище – такий далеко не повний перелік тих скарбів, які Очищають і ошляхетнюють нашу душу, оберігають її від скверни і прагматизму, користолюбства, зрадливості… “Тільки родина – як
– так співав незабутній Назарій Яремчук. Дійсно, все найвагоміше в житті пов’язане з родиною. Відчуття захищеності, душевного комфорту, впевненості, спокою – все це Дає нам родина.
Пригадується роман І. Багряного “Тигролови”, в якому так чудово змальована сім’я Сірків – українців, які вік за віком жили за законами своєї національної етики, високо цінували заповіді своїх предків. У цій родині панував Культ любові для ближнього. Між батьками й дітьми існувала повна гармонія у взаєминах і поглядах на життя.
Герой роману Григорій Многогрішний, який
У романі Олеся Гончара “Собор” є прекрасні слова, сказані мудрим учителем: “Собори душ своїх бережіть. Собори душ!..”
Цей заклик примушує кожного з нас замислитися над питанням: “Моя душа – це храм чи купа цегли?” Роман “Собор” відкриває нам глибоку життєву мудрість: усі вчинки (і великі й незначні) народжуються в душі, благословляються у її соборі. Треба керуватися у всіх діях і вчинках вічним дороговказом – святинями собору своєї душі, яка мусить поклонятися споконвічним людським цінностям – Духовним оберегам.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)