До циклу “Excelsior” увійшли Твори, в яких помітну роль відіграють структури епічного й драматичного плану (“Наймит”, “Беркут”, “Христос і хрест”, “Човен”, “Каменярі”, “Ідилія”). Для них характерна двоплановість поетичної думки, яка поєднує предметний і абстрактний рівні зображення. Конкретні реалії, зорові образи (беркут, човен, каменярі, наймит) переростають в узагальнені символи й алегорії.
Таке смислове розширення образів (народу як наймита на своєму полі; беркута – птаха, що навіює передчуття смерті,
Пластичною, зоровою проекцією духовного ідеалу поета, його самоозначенням стала образна об’єктивація емоційно-психологічної єдності й цілеспрямованості колективу і “я”, що набуває майже архетипного смислу в “Каменярах”. Каменярі – алегоричний
Зацікавлення натуралізмом та увага до конкретних життєвих явищ із погляду психологічного й соціального позначилися й на прозі Франка. Його приваблюють характери й ситуації, що відображають становлення нових морально-психологічних уявлень і на іншому, ніж Борислав, матеріалі, приміром із життя духовної інтелігенції, виявляють розпад феодально-клерикальної ієрархії та її системи цінностей. Художнє студіювання дійсності привело Франка до нового жанрового різновиду – нарису, що стоїть між публіцистикою і художньою прозою (цикл “Рутенці”, 1878).
Формується і новий спосіб характеристики – через належність літературного персонажа до певного “суспільного типу”. Позитивістська методологія виявлялася тут у зведенні окремого індивідуального характеру не до ентологічного чи історичного, а до суспільно-психологічного типу. Головною загальнопсихологічною ознакою “галицьких рутенців” Франко вважав “буржуазні (міщанські) інстинкти”.
Тим самим письменник відходив від сільської патріархальної тематики й переключався на проблематику міщанського, міського й індивідуалістичного змісту.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)